Горихвістка синьолоба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Горихвістка синьолоба
Самець синьолобої горихвістки
Самець синьолобої горихвістки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Горихвістка (Phoenicurus)
Вид: Горихвістка синьолоба
Phoenicurus frontalis
Vigors, 1832
Синоніми
Adelura frontalis
Посилання
Вікісховище: Phoenicurus frontalis
Віківиди: Phoenicurus frontalis
ITIS: 562033
МСОП: 22710084
NCBI: 228307

Горихвістка синьолоба[2] (Phoenicurus frontalis) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Мешкає в Гімалаях і горах Центрального Китаю.

Опис[ред. | ред. код]

Самець синьолобої горихвістки
Самець синьолобої горихвістки

Довжина птаха становить 15-16 см. У самців голова і верхня частина тіла сині, пера на крилах мають іржасто-коричневі края. Нижня частина тіла і надхвістя оранжеві, хвіст чорний, з боків рудий. Самиці мають переважно буре забарвлення, нижня частина тіла у них має рудуватий відтінок.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Синьолобі горихвістки мешкають в Гімалаях від північно-східного Афганістану до центрального і південного Китаю (від східного Цинхая і північного заходу Ганьсу на південь до південного і східного Тибету, Сичуаня, північного Юньнаня і Гуйчжоу) і північної М'янми. Вони зимують на південних схилах Гімалаїв та на півночі Індокитаю. Синьолобі горихвістки гніздяться у високогірних чагарникових заростях, зимують в рідколіссях і садах. Живляться переважно комахами, взимку також насінням і ягодами. Сезон розмноження в Гімалях триває з середини травня по серпень, в Китаї з травня по липень. Гніздо чашоподібне, розміщується серед каміння на землі, в густій рослинності або в дуплі, на висоті до 7 м над землею. В кладці від 3 до 4 блідо-сірувато-рожевих або світло-охристих яєць.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Phoenicurus frontalis. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.