Горована гімалайська
| Горована гімалайська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Гімалайська горована
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hypsipetes leucocephalus (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus leucocephalus Microscelis leucocephalus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Горована гімалайська[2] (Hypsipetes leucocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae)[3][4]. Мешкає в Гімалаях, Південній і Південно-Східній Азії[5]. Виділяють низку підвидів.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 24—25 см. Хвіст довгий, виїмчастий. Забарвлення варіюється від темно-сірого до повністю чорного, блискучого, в залежності від підвиду. Трапляються також морфи з білими головами, що зафіксовано у видовій назві птаха (дав.-гр. λευκος — білий, κεφαλη — голова). Дзьоб і лапи оранжево-червоні, на голові невеликий пухнастий чуб. Через очі проходять чорні смуги[6][7][8]. У молодих птахів чуб відсутній, нижня частина тіла білувата з сірим «комірцем», верхня частина тіка коричнева. Хоча на людське око самці і самиці гімалайської горовани виглядають однаково, існує значна різниця в тому, як їх оперення відбиває ультрафіолетові промені[9]. Таким чином, гімалайські горовани легко відрізняють самців свого виду від самиць.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють десять підвидів:[10][11]
- H. l. psaroides Vigors, 1831 — від північно-східного Афганістану і північного Пакистану через Гімалаї до північно-західної М'янми[12];
- H. l. nigrescens Baker, ECS, 1917 — північно-східна Індія і західна М'янма;
- H. l. concolor Blyth, 1849 — східна М'янма, південний Юньнань, Індокитай;
- H. l. ambiens (Mayr, 1942) — північно-східна М'янма, західний Юньнань;
- H. l. sinensis (La Touche, 1922) — північний Юньнань;
- H. l. stresemanni (Mayr, 1942) — центральний Юньнань;
- H. l. leucothorax (Mayr, 1942) — центральний Китай;
- H. l. leucocephalus (Gmelin, JF, 1789) — південно-східний Китай;
- H. l. nigerrimus Gould, 1863 — Тайвань;
- H. l. perniger Swinhoe, 1870 — Хайнань.
Індійська горована раніше вважалася конспецифічною з гімалайською горованаю.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Гімалайські горовани мешкають у Гімалаях, Китаї та Індокитаї. Вони живуть у сухих і вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря. Гімалайські популяції взимку мігрують у долини.
Поведінка[ред. | ред. код]
Гімалайські горовани живляться переважно комахами, яких ловлять у польоті, а також дрібними плодами і нектаром[13]. Гніздо чашоподібної форми, робиться з трави, сухого листя, моху, лишайників і павутиння, розміщується на дереві. У кладці 2—3 яйця[14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Hypsipetes leucocephalus. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gregory, Steven M. S. (2000). Nomenclature of the Hypsipetes Bulbuls (Pycnonotidae) (PDF). Forktail. 16: 164—166. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Warren, Ben H.; Bermingham, Eldredge; Prys-Jones, Robert P.; Thebaud, Christophe (2005). Tracking island colonization history and phenotypic shifts in Indian Ocean bulbuls (Hypsipetes: Pycnonotidae) (PDF). Biological Journal of the Linnean Society. 85 (3): 271—287. doi:10.1111/j.1095-8312.2005.00492.x. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 342—344.
- ↑ Blanford WT (1889). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma: Birds Volume 1. Taylor and Francis, London. с. 259—263.
- ↑ Baker, ECS (1924). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Т. 1 (вид. 2nd). Taylor and Francis, London. с. 368—373.
- ↑ Ali, S; S D Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 6 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 109—113.
- ↑ Hung, Hsin-Yi; Yeung, Carol K. L.; Omland, Kevin E.; Yao, Cheng-Te; Yao, Chiou-Ju; Li, Shou-Hsien (2017). Himalayan black bulbuls (Hypsipetes leucocephalus niggerimus) exhibit sexual dichromatism under ultraviolet light that is invisible to the human eye. Scientific Reports (англ.). 7 (1): 43707. doi:10.1038/srep43707. ISSN 2045-2322. PMC 5382547. PMID 28382942. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 13 вересня 2021.
- ↑ Dickinson, E.C.; Dekker, R.W.R.J.; Eck, S.; Somadikarta, S. (2002). Systematic notes on Asian birds. 26. Types of the Pycnonotidae. Zool. Verh. Leiden. 340: 115—160. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Page, WT (1903). The Himalayan Black Bulbul. Hypsipetes psaroides. Avicultural Magazine. 1 (6): 209—211.
- ↑ Narang, ML; Rana, RS (1999). Black Bulbuls association with Melia azedarach. Newsletter for Birdwatchers. 38 (6): 104.
- ↑ Hume, A.O. (1889). The nests and eggs of Indian birds. Т. 1 (вид. 2nd). R H Porter, London. с. 164—168.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |