Гігевич Василь Семенович

Василь Семенович Гігевич
біл. Васіль Сямёнавіч Гігевіч
Ім'я при народженні	Васіль Сямёнавіч Гігевіч
Народився	3 січня 1947(1947-01-03) (77 років) Житькове
Громадянство	СРСР  Білорусь
Національність	білорус
Діяльність	прозаїк
Сфера роботи	творче та професійне письмоd і проза
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна і Літературний інститут імені Горького
Заклад	ХНУ імені В. Н. Каразіна, Білорусьфільм і Молодість
Мова творів	білоруська
Роки активності	1972—
Напрямок	проза
Жанр	фантастичний роман, повість, оповідання, документальна література
Magnum opus	«Пам'ятай про дім свій, грішник»
Членство	СП СРСР
Нагороди	Q42307834?

Василь Семенович Гігевич (біл. Васі́ль Сямёнавіч Гіге́віч, 3 січня 1947, Житькове, Мінська область) — білоруський письменник-фантаст, автор документальних та пригодницьких творів.

Біографія

Василь Гігевич народився у селі Житькове Борисовського району. У 1964 році Гігевич вступив на фізичний факультет Харківського університету, а на другому курсі розпочав паралельно навчатися на факультет суспільних професій цього ж університету, здобувши паралельно фах журналіста. Після закінчення університету в 1969 році протягом року працював учителем фізики в Харківській області, після чого повертається до Білорусі, де працював кореспондентом газети «Красное знамя» в Ошмянах. З 1970 до 1977 року Василь Гігевич працював інженером на Борисовському склозаводі. У 1979 році Гігевич закінчив Вищі літературні курси в Москві, після чого працював на кіностудії «Білорусьфільм», де займався написанням сценаріїв документальних фільмів. З 1981 року Василь Гігевич працював у журналі «Маладосць», спочатку старшим літературним співробітником, а потім з 1989 року редактором відділу прози. Також Василь Гігевич працював у журналі «Полымя».

Літературна творчість

Василь Гігевич розпочав літературну творчість у 1922 році, коли в журналі «Полымя» опубліковано його перше оповідання «Колодязь» (біл. Калодзеж). У 1976 році виходить друком перша авторська збірка реалістичних творів Гігевича «Спілі яблука» (біл. Спелыя яблыкі). Наступні 10 років письменник опублікував 5 збірок реалістичних творів. У 1985 році Гігевич опублікував свій дебютний роман «Доказ від протилежного» (біл. Доказ ад процілеглага), в якому описується життя колективу наукової лабораторії. У 1988 році письменник опублікував свій другий роман «Мелодії забутих пісень» (біл. Мелодыі забытых песень).

З 1988 року в творчості Василя Гігевича переважає фантастична складова. Першою фантастичною повістю Гігевича став «Корабель» (біл. Карабель), опублікований у 1988 році. Ця повість є антиутопією, в якій описується космічний корабель, який міг стати причиною Тунгуської катастрофи, який є своєрідною моделлю тоталітарного ієрархічного суспільства. У 1990 році письменник опублікував свій перший фантастичний роман «Пам'ятай про дім свій, грішник» (біл. Не забывай пра дом свой, грэшнік), у якому описується відкриття іншої раси розумних істот, яка завжди незримо була присутня на Землі. У цьому ж році Гігевич опублікував повість «Марсіанська подорож» (біл. Марсіянскае падарожжа), яка вважається найближчою в творчості письменника до класичної фантастики, в ній описується життя колонії землян на Марсі, яка керується штучним розумом. У 1992 році вийшов друком роман письменника «Кентаври» (біл. Кентаўры), який є соціальною сатирою на експерименти зі спроб створення нових форм життя. Подібна тематика й у повісті «Щубаки» (біл. Пабакі), у якій описується виведення гібриду щура і собаки. У 2006 році Гігевич опублікував повість «Щаслива планета: Пригоди Базиля Білоруса» (біл. Шчаслівая планета. Прыгоды Базыля Беларуса), де в пародійному стилі описується подорож землянина на планету Дзета, та про порядки на цій планеті, що нагадують землянину всі недоліки суспільства на рідній планеті. У 2011 році Василь Гігевич опублікував повість «Втрачене щастя» (біл. Страчанае шчасце), в якій описується життя первісних людей на сучасній території Білорусі. У 2018 році вийшла друком повість автора під назвою «Острів» (біл. Востраў), у якій письменник викладає своє бачення таємниць острова Пасхи. Окрім цього, ще в 1991 році Василь Гігевич у співавторстві з Олегом Черновим опублікував документальний твір про Чорнобильську катастрофу «Стали води гіркими» (біл. Сталі воды горкія).

Бібліографія

Збірки

• 1975 — Спелыя яблыкі
• 1978 — Калі ласка, скажы
• 1980 — Жыціва
• 1984 — Астравы на далёкіх азёрах
• 1988 — Мелодыі забытых песень
• 1989 — Карабель
• 1990 — Марсіянскае падарожжа
• 1993 — Кентаўры
• 1997 — Марсіянскае падарожжа
• 2012 — Крах цывілізацыі
• 2019 — Востраў

Романи

• 1985 — Доказ ад процілеглага
• 1988 — Мелодыі забытых песень
• 1990 — Не забывай пра дом свой, грэшнік
• 1993 — Кентаўры

Повісті

• 1978 — Чужую бяду…
• 1979 — Дом, да якога вяртаемся
• 1979 — Дела заводские и семейные
• 1980 — Жыціва
• 1980 — Райка
• 1980 — Калі пойдзе снег
• 1984 — Астравы на далёкіх азёрах
• 1984 — Забытая дарога
• 1984 — Варыянт
• 1984 — Возвращение памяти
• 1984 — На переломе лета
• 1988 — Стена
• 1988 — Карабель
• 1988 — Сола для віяланчэлі
• 1988 — Громаў В. Д.
• 1990 — Марсіянскае падарожжа
• 1990 — Пярэварацень
• 1992 — Палтэргейст
• 1993 — Пабакі
• 2006 — Шчаслівая планета. Прыгоды Базыля Беларуса
• 2011 — Страчанае шчасце
• 2018 — Востраў

Документальні твори

• 1991 — Сталі воды горкія
• 2009 — Безопасность АЭС в Беларуси
• 2009 — Обусловленность строительства АЭС в Беларуси

Посилання

• Гигевич Василь Семенович [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Василь Гігевич на сайті fantlab.ru [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Василь Гігевич на LiveLib [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Василий Семенович Гигевич [Архівовано 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)