Даймон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Даймон, також Деймон (від грец. δαίμων — «божественне») — латинізована форма грецького слова δαίμων, що використовується на позначення демонів у давньогрецькій релігії, міфології, та філософії[1].

Даймон як філософське поняття означає здатність окремих людей (які були порадниками) знаходити раціональні та взаємовигідні рішення. Зустрічається насамперед у Сократа і в діалогах Платона, зокрема у Бенкеті[2].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. δαίμων в словнику Liddell & Scott. A Greek-English Lexicon.
  2. Walter Burkert, Greek Religion 1985; E. Rexine, Daimon in Classical Greek literature 1985, pp 179-81,

Джерела[ред.ред. код]

  • Присухін С. І. Філософія: Навч. посіб. — К.:КНЕУ, 2006. — 208 с.