Денисов Дмитро Миколайович
| Денисов Дмитро Миколайович | ||
|---|---|---|
 Майор | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
18 серпня 1973 Привілля, Луганська область | |
| Смерть |
29 серпня 2014 (41 рік) Новокатеринівка, Донецька область | |
| Поховання | Краснопільський цвинтар | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Alma Mater | Харківський інститут танкових військ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Дмитро́ Микола́йович Дени́сов (нар. 18 серпня 1973 — 29 серпня 2014) — майор Збройних сил України учасник російсько-української війни.
Короткий життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1973 року в місті Привілля (Луганська область). Випускник Харківського інституту танкових військ. Начальник штабу батальйону, 93-тя окрема механізована бригада.
Загинув 29 серпня 2014-го під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» на дорозі з села Побєда до Новокатеринівки.
Загинув разом із значною частиною бійців 93-ї механізованої бригади, які станом на січень 2017 року не були ідентифіковані. За свідченням механіка-водія БМП-319, де були також Роман Баранов, Гавриіл Зелінський, Василь Логвиненко, Ігор Троценко, майор Денисов їхав поруч з ним та, коли почався обстріл, повідомив, що не здасться живим. Коли підбили БМП, зазнав поранення в шию. Механік-водій витягнув Дмитра з палаючої машини та під щільним вогнем тягнув його по дорозі, майор наказав облишити це.
За свідченнями інших очевидців, по тому майор Денисов був поранений у ноги, та ліг на гранату із висмикнутою чекою.
Рештки Дмитра Денисова привезені до Дніпропетровська; попередньо ідентифікований за тестами ДНК.
Похований як тимчасово невстановлений Герой на Краснопільському цвинтарі (Дніпропетровськ).[1]
27 червня 2016 року офіційно визнаний загиблим.
Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]
- За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ с. (10.04.2017, посмертно)[2].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 40
- Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Загиблі, ексгумовані у вересні 2014 року пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан»)
- ↑ Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2014 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
- ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня
Джерела[ред. | ред. код]
- Денисов Дмитро Миколайович [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих.
- Майор Дмитро Денисов // Сайт Факультету військової підготовки НТУ «ХПІ».
- Серпень 2014 року. Іловайськ. Частина V. Вихід «південної» групи [Архівовано 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // «Тиждень», 15 вересня 2015.
- Епізоди війни: кривавий шлях 93-ї механізованої бригади з-під Іловайська // Михайло Жирохов. «Чeline», 16 липня 2016 [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Майори (Україна)
- Народились 18 серпня
- Народились 1973
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Поховані на Краснопільському цвинтарі
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Випускники Харківського інституту танкових військ
- Уродженці Лисичанської міської ради
- Померли в Старобешівському районі