Детекторний приймач
Детекторний приймач — найпростіший вид радіоприймача без зовнішнього джерела живлення. Забезпечував прийом радіосигналів в діапазонах довгих або середніх хвиль.
Складається з змінного коливального контуру, до якого підключені антена і заземлення, і діодного (у більш ранньому варіанті кристалічного[en]) детектора, що виконує демодуляцію амплітудно-модульованого сигналу. Сигнал звукової частоти з виходу детектора, як правило, відтворюється високоомними навушниками.
Особливості застосування[ред. | ред. код]
Навіть для приймання потужних радіостанцій детекторний приймач вимагає якомога довшої і високо підвішеної антени (бажано десятки метрів), а також правильного заземлення. Але важливішим є те, що він не вимагає джерела живлення, дуже дешевий і може бути зібраний з підручних засобів. Під'єднавши до виходу приймача будь-який зовнішній підсилювач низької частоти, можна отримати приймач прямого підсилення з набагато кращими параметрами. Завдяки цим перевагам детекторні приймачі широко застосовувалися не тільки в перші десятиліття радіомовлення, а й значно пізніше — в 1930-і — 1940-і рр., коли вже панувала лампова радіоапаратура.
Принаймні одна модель детекторного приймача випускалася радянської промисловістю приблизно до другої половини 1950-х років («Комсомолець»), пізніше — тільки у вигляді наочних посібників для шкіл. У той же час збирання детекторного приймача вважалося корисним практикумом для початківців радіоаматорів і входило до програми дитячих радіогуртків. Серед радіоаматорів досі[джерело?] зберігається певний інтерес до будівництва детекторних приймачів, але вже швидше естетичний, ніж технічний.
За принципом детекторного приймача працюють деякі радіовимірювальні прилади — індикатори поля і резонансні хвилеміри.
Принцип роботи[ред. | ред. код]
Коливальний контур L1C1 налаштовується на частоту радіостанції, що приймається — як правило, це сотні кілогерц (довгі або середні хвилі). Для отримання сигналу низької (звукової) частоти використовується простий детектор на діоді VD1, що працює як детектор обвідної. Діод має властивість проводити струм лише в одному напрямку, від анода, позначеного трикутником, до катода. Позитивні напівхвилі коливань в контурі викличуть струм через діод, а негативні закриють його, і струму не буде. При відсутності конденсатора C2 через навушники протікатиме пульсуючий струм. Він містить постійну складову, яка змінюється зі звуковою частотою. Такий струм вже викличе в навушниках звук. Процес детектування поліпшується при приєднанні блокувального конденсатора C2. Він заряджається від позитивної півхвилі майже до амплітудного значення коливань, а в проміжках між ними порівняно повільно розряджається струмом через навушники.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Відповідно до радянського законодавства (наприклад, постанови Ради народних комісарів СРСР від 29.09.1939 N1593) самовільне облаштування та використання детекторного приймача каралося штрафом. Загалом обмеження діяли з 1924 до 1 грудня 1962 року[1].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Правила регистрации радиоприёмников в СССР. Архів оригіналу за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Поляков В. Т. Техника радиоприёма: простые приёмники АМ сигналов. — М.:ДМК Пресс, 2001, ISBN 5-94074-056-1
- Ellery W. Stone (1919). Elements of Radiotelegraphy. D. Van Nostrand company. 267 pages.
- Elmer Eustice Bucher (1920). The Wireless Experimenter's Manual: Incorporating how to Conduct a Radio Club.
- Milton Blake Sleeper (1922). Radio Hook-ups: A Reference and Record Book of Circuits Used for Connecting Wireless Instruments. The Norman W. Henley publishing co.; 67 pages.
- JL Preston and HA Wheeler (1922) "Construction and operation of a simple homemade radio receiving outfit", Bureau of Standards, C-120: Apr. 24, 1922.
- PA Kinzie (1996). Crystal Radio: History, Fundamentals, and Design. Xtal Set Society.
- Thomas H. Lee (2004). The Design of CMOS Radio-Frequency Integrated Circuits
- Derek K. Shaeffer and Thomas H. Lee (1999). The Design and Implementation of Low-Power CMOS Radio Receivers
- Ian L. Sanders. Tickling the Crystal – Domestic British Crystal Sets of the 1920s; Volumes 1–5. BVWS Books (2000–2010).
Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Detektorempfänger |
- Historische Information zu alten Radios und deren Technik
- Detektorempfänger mit Baukasten-Mitteln gebaut
- Gollums Welt der Detektorempfänger
- Bastelprojekte speziell für Kurzwellenempfang
- Prinzip des Detektorempfangs mit dem Bild einer Rahmenantenne
- Linksammlung und Glossar rund um Detektorempfänger – teilweise englisch
- Erläuterung der theoretischen Hintergründe bis zum Weitempfang
- Spulen für Detektorempfänger
|