Динамо (хокейний клуб, Мінськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Динамо Мінськ
Динамо Мінськ
Ліга Континентальна хокейна ліга
Конференція Західна конференція
Дивізіон Дивізіон Тарасова
Заснована 1976 (2003)
Домашня арена Мінськ-Арена (15,000)
Місто м. Мінськ, Білорусь
Кольори               
Головний менеджер Сергій Катков
Головний тренер Фінляндія Карі Хейккіля
Капітан Білорусь Денис Денисов

Хокейний клуб «Динамо» (біл. ХК «Дынама» Мінск) — хокейний клуб з Мінська, Білорусь. Заснований 1976 року; у 1992 році припинив існування. Відроджений у 2003 році. Виступає в Континентальній хокейній лізі.

У вищій лізі чемпіонату СРСР провів 5 сезонів, найкращий результат — 10 місце в сезоні 1989—90. Чемпіон Білорусі (2007), срібний призер (2006). Володар Кубка Білорусі (2005, 2006). Володар Кубка Шпенглера (2009).

Історія[ред.ред. код]

Мінські команди в чемпіонаті СРСР (1947—1976)[ред.ред. код]

Вперше на радянській арені мінська команда з'явилася в сезоні 1947—48 років — в класі «B» дебютував «Торпедо», який посів останнє місце. В наступному році мінська команда представляла вже спортивне товариство «Спартак». В 1950 році «Спартак» отримав право виступати в класі «A», де провів наступні три сезони, після чого припинив існування. За час виступів команда не провела жодного матчу у Мінську і здобула лише одну перемогу в сезоні 1952—53 років і дві перемоги в наступному турнірі за 10—17 місця. В 19551964 роках в класі «В» грали, змінюючи одна одну мінські команди «Буревісник», «Красне знамя», «Труд». Після реформування чемпіонату в 1964 році у другій групі класу «А» виступала команда «Вимпел».

З 1965 року головною білоруською командою стало «Торпедо». Команда складалася в основному з досвічених приїжджих гравців, що дозволило в першому ж сезоні пробитися до елітного дивізіону. Однак в еліті «Торпедо» посіло останнє, 12-е місце і змагалося у перехідному турнірі своє право виступати в наступному сезоні у групі найсильніших. Там команда посіла друге місце і вилетіла до другої групи. В дальшому результати команди лише погіршились. В 19691973 роках команда виступала в першій групі класу «А», яка ставла до того часу другим дивізіоном, з кожним роком опускаючись все нижче. Навесні 1973 року, фінішувавши передостаннім, «Торпедо» опустився до другої групи, де провів ще три сезони.

«Динамо» в чемпіонаті СРСР (1976—1992)[ред.ред. код]

Влітку 1976 року мінське «Торпедо», яке виступало до того часу у західній зоні другої групи класу «А» (третій по силі дивізіон чемпіонату СРСР), перейшло під юрисдикцію ФСО «Динамо». Спортивне товариство, засноване силовими відомствами, створило умови для іногородніх гравців, вирішило житлові і матеріальні питання, налагодило зв'язок з московськими одноклубниками. Команду очолив авторитетний новосибірський спеціаліст Віталій Стаїн, якому допомагав колишній голкіпер «Торпедо» Юрій Ніконов. Ареною для майбутнього «Динамо» стала крита ковзанка у парку Горького, збудована в 1976 році. На базі ковзанки була створена СДЮШОР «Юність», вихованці якої згодом склали основу «Динамо».

Вже у дебютному сезоні «Динамо» вибороло путівку у першу групу чемпіонату СРСР, а через три сезони, в 1980 році, здобули вихід у вищу лігу. В вищій лізі команда закріпитися не змогла і, посівши останнє 12 місце, вилетіла в клас «А». В 1982 і 1983 роках «Динамо» брало участь в перехідних турнірах за право грати у вищій лізі, однак пробитися туда не згло.

Повернення до еліти радянського хокею відбулось в 1988 році, коли новому поколінню вихованців «Юності» на чолі з Володимиром Крикуновим вдалося подолати бар'єр перехідного турніру. Найкращого результату в чемпіонатах СРСР «Динамо» досягло в сезоні 1989—90, коли единий раз у своїй історії команді вдалося провести другий етап розіграшу чемпіонату вищої ліги в 10-ці найсильніших команд. Хокеїсти, що грали наприкінці 1980-х років у складі «Динамо» пізніше становили основу збірної Білорусі, до збірної СРСР викликались Юрій Кривохижа і Андрій Ковальов.

«Тівалі» (1992—2000)[ред.ред. код]

На початку 1990-х років через фінансові труднощі від хокейного підрозділу відмовилось спортивне товариство «Динамо», команда перейшла у приватні руки і навесні 1993 року була переийменована на «Тівалі». Клуб чотири рази ставав чемпіоном Білорусі, двічі срібним і один раз бронзовим призером. Окрім чемпіонату Білорусі «Тівалі» в 199296 роках виступав у розіграшах Інтернаціональної хокейної ліги, а після її розформування у Східноєвропейській хокейній лізі. В 1994 і 1995 роках команда доходила до фіналів Кубка європейських чемпіонов і посідала там відповідно п'яте і сьоме місця. У першій половині 1990-х років «Тівалі» був базовим клубом збірна Білорусі, в його складі виступало багато відомих білоруських гравців. Команда була розформована після чемпіонського сезону 1999—00 років.

Відродження команди (2003—2008)[ред.ред. код]

У 2003 голова Федерації хокею Республіки Білорусь і МВС Володимир Наумов вирішив відродити динамівський клуб. Засновниками команди стали силові відомства Білорусі, спонсорську допомогу надали підприємства Мінської області. Словацький спеціалист Юліус Шуплер, який очолив команду вже у листопаді 2003 року був запрошений в ярославський «Локомотив», команду прийняв його помічник Володимир Меленчук. Далі протягом двох сезонів у команді змінилося ще чотири тренера.

Спочатку склад формувався здебільшого із молодих белоруських гравців. Втім, після того як в сезоні 2004—05 років команда посілра тільки дев'яте місце в чемпіонаті не потрпивши до плей-оф, принцип формування складу змінився: були укладені контракти з досвідченими хокеїстами, багато з яких захищали кольори національною збірної Білорусі. Очолив команду словак Любомир Покович. Під його керівництвом команда двічі виграла Кубок Белорусі і посіла друге місце в чемпіонату 2005—06 років. У січні 2007 року словацький тренер був звільнений, його змінив Едуард Занковець, який здобув з «Динамо» золоті нагороди.

Невдовзі після завоювання титулу клуб перейшов в систему БФСО «Динамо», змінився генеральний директор і головний тренер. Багато гравців залишили команду, у міжсезонні не вдалось провести якісну селекцію, однак «Динамо» змогло фінішувати на третьому місці в чемпіонаті і пробитися у півфінал плей-оф.

Склад команди[ред.ред. код]

Основні скорочення:
А — асистент, C — капітан, Л — ліва, П — права, ЛК — лівий крайній, ПК — правий крайній, Ц — центровий, Injury icon 2.svg — травмований.

Станом на 5 жовтня 2012

Воротарі
# Країна Гравець Захват Дата народження Місце народження
30 Норвегія Ларс Хауген Л 19 березня 1987 Осло, Норвегія
32 Фінляндія Пекка Рінне Л 3 листопада 1982 Кемпеле, Фінляндія
40 Білорусь Ян Шелепньов Л 16 лютого 1993 Могильов, Білорусь
Захисники
# Країна Гравець Кидок Дата народження Місце народження
8 Фінляндія Єре Каралахті A Л 25 березня 1975 Гельсінкі, Фінляндія
21 Канада Корі Мерфі П 13 лютого 1978 Каната, Канада
24 Швеція Юнас Фрегрен Л 28 серпня 1980 Фалун, Швеція
25 Чехія Лукаш Країчек Л 11 березня 1983 Простейов, Чехія
27 Білорусь Володимир Денисов C Л 29 червня 1984 Новополоцьк, Білорусь
47 Білорусь Євген Ногачов Л 31 серпня 1991 Мінськ, Білорусь
86 Білорусь Павло Черноок П 26 вересня 1986 Новополоцьк, Білорусь
89 Білорусь Олег Горошко Л 19 листопада 1989 Гродно, Білорусь
Нападники
# Країна Гравець Кидок Дата народження Місце народження
' Канада Джо Павелскі П 11 липня 1984 Пловер, Канада
7 Канада Шарль Лінгле Л 22 червня 1982 Монреаль, Канада
10 Білорусь Андрій Михальов Л 23 лютого 1978 Мінськ, Білорусь
11 Білорусь Олександр Кулаков Л 15 травня 1983 Мінськ, Білорусь
13 Білорусь Сергій Дрозд Л 14 квітня 1990 Мінськ, Білорусь
16 Канада Джефф Плетт А Л 10 липня 1985 Міссісога, Канада
17 Білорусь Сергій Дудко Л 29 квітня 1991 Тольятті, Росія
18 США Тім Степлтон Л 19 липня 1982 Ла-Грандж, США
19 Білорусь Дмитро Мелешко Л 1 листопада 1982 Мінськ, Білорусь
22 Чехія Збинек Іргл Л 29 листопада 1980 Острава, Чехія
23 Білорусь Андрій Стась Л 18 жовтня 1988 Мінськ, Білорусь
60 Чехія Лібор Півко Л 29 березня 1980 Нови-Їчин, Чехія
71 Білорусь Олександр Павлович Л 12 липня 1988 Гродно, Білорусь
77 Білорусь Олександр Кітаров Л 18 червня 1986 Новополоцьк, Білорусь
81 Білорусь Анатолій Протасеня Л 21 січня 1990 Мінськ, Білорусь
92 Фінляндія Теему Лайне Л 9 серпня 1982 Гельсінкі, Фінляндія
98 Канада Евандер Кейн Л 2 серпня 1991 Ванкувер, Канада
Адміністрація
Тренерський штаб
  • Головний тренер — Карі Хейккіля
  • Старший тренер — Олександр Андрієвський
  • Тренер — Євген Попіхін
  • Тренер воротарів — Петр Ярош
  • Начальник команди — Артур Рекшта

Тренери[ред.ред. код]

Чемпіонат СРСР:

Чемпіонат Білорусі:

КХЛ:

Відомі гравці[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]