Добрик Віктор Федорович

Добрик Віктор Федорович
Народився	2 грудня 1927(1927-12-02) село Володимирівка, тепер Казанківського району Миколаївської області
Помер	2008(2008)
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Дніпровський національний університет залізничного транспорту
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть»

Віктор Федорович Добрик (нар. 2 грудня 1927(19271202), село Володимирівка, тепер Казанківського району Миколаївської області — 2008) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Івано-Франківського та Львівського обкомів КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ у березні 1966 — квітні 1969 р. Член ЦК КПУ в 1969—1990 р. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ у лютому 1976 — березні 1987 р. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань (у 1970—1987 роках). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 р. Член ЦК КПРС у 1971—1989 р.

Біографія

Народився в родині сільського вчителя.

У 1950 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту.

У 1950—1951 роках — майстер, виконроб, начальник виробничо-технічного відділу будівельно-монтажного поїзда на Горьковській залізниці.

У 1951—1957 роках служив у Радянській армії. Член КПРС з 1954 року.

У 1957—1961 роках — заступник головного інженера, заступник секретаря, секретар парткому будівництва Дніпродзержинської ГЕС.

У 1961 році — 2-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КПУ Дніпропетровської області. У 1961—1963 роках — голова виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради депутатів трудящих.

У 1963—1969 роках — 1-й секретар Дніпродзержинського міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

6 березня 1969 — 29 листопада 1973 року — 1-й секретар Івано-Франківського обласного комітету КПУ.

28 листопада 1973 — 20 березня 1987 року — 1-й секретар Львівського обласного комітету КПУ.

У 1987—1991 роках — заступник голови Всесоюзного зовнішньоторгівельного об'єднання «Союззовнішбудімпорт». Потім — на пенсії.

Нагороди

• два ордени Леніна (22.03.1966; 24.12.1976)
• орден Жовтневої Революції (25.08.1971)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (8.12.1973; 17.07.1986)
• орден Дружби народів (31.03.1981)
• медаль «За трудову доблесть» (15.06.1956)
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1.12.1977)
• почесний громадянин Дніпродзержинська (2002)

Посилання

• [1] [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]