Козенко Максим Максимович
| Козенко Максим Максимович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1905 Красногригорівка, Красногригорівська волость, Катеринославський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Помер | невідомо |
| Країна |
 Російська імперія Російська республіка УНР Українська Держава.svg){kind=small} Українська СРР СРСР |
| Діяльність | державний діяч, політик |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Посада | депутат Верховної Ради УРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
Макси́м Макси́мович Козе́нко (1905, Красногригорівка, Катеринославська губернія — невідомо) — український радянський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1940–1947).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1905 року в селянській родині в селі Красногригорівка, тепер смт Червоногригорівка, Нікопольський район Дніпропетровська область, Україна. Трудову діяльність розпочав чорноробом на марганцевих копальнях міста Нікополя. З 1923 року працював забійником шахти в Нікополі. У 1923 році вступив до комсомолу. У 1924–1925 роках — секретар комсомольського осередку шахти.
У 1925 році повернувся в рідне село Червоногригорівку, де працював на комсомольській роботі.
Служив у Червоній армії, закінчив військову школу. Після демобілізації перебував на керівній комсомольській роботі в районах Кам'янеччини.
У 1936–1937 роках — інструктор Миколаївського міського комітету КП(б) України; 1-й секретар Ново-Василівського районного комітету КП(б) України Дніпропетровської області.
У 1937–1939 роках — 1-й секретар Покровського районного комітету КП(б) України Дніпропетровської області.
З 14 лютого по листопад 1939 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради депутатів трудящих. З вересня 1939 року працював у Станіславському воєводському Тимчасовому управлінні.
8 грудня 1939[1] — липень 1941 року — голова виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих.
24 березня 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Богородчанському виборчому округу № 363 Станіславської області.
З 1941 року — у Червоній армії. У 1941–1943 роках — начальник Оперативної групи при Військовій раді 37-ї армії. У 1943–1944 роках — уповноважений ЦК КП(б)У по партизанському з'єднанні імені Леніна в Станіславській області.
У серпні 1944 — лютому 1945 року — голова виконавчого комітету Станіславської обласної ради депутатів трудящих.
У 1945–1948 роках — 1-й секретар Балтського районного комітету КП(б) України Одеської області.
У 1948–1950 роках — директор Бендерського плодорозплідника Молдавської РСР. З 1950 року — майстер бетонно-розчинного вузла тресту «Цукробуд» Одеської області.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
- орден «Знак Пошани» (7.02.1939)
- медалі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1939 року «Про затвердження обласних виконавчих комітетів у Волинській, Дрогобичській, Львівській, Ровенській, Станіславській, Тарнопольській областях УРСР» // Пролетарська правда : газета. — Київ, 1939. — № 280 (5386). — 9 грудня. — С. 1.
Джерела[ред. | ред. код]
- Политическое руководство Украины. 1938–1989. — М. : РОССПЭН, 2006 (рос.)
- Червоні партизани України 1941–1944 [Архівовано 19 Грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Козенко Максим Максимович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 47.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 56.
- Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР [Архівовано 23 Березня 2019 у Wayback Machine.] // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР] : газета. — Київ, 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 47.
