Дорош Роман Ігорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роман Дорош
Особисті дані
Повне ім'я Роман Ігорович Дорош
Народження 1 січня 1987(1987-01-01) (37 років)
  Київ
Зріст 179 см
Вага 70 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник
Номер 5
Юнацькі клуби
2000—2001
2001—2002
2002—2003
2003—2004
Україна «Динамо» (Київ)
Україна «Зміна-Оболонь» (Київ)
Україна «Київ-Схід» (Київ)
Україна «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2005—2007 Україна «Нафком» 38 (7)
2008—2009 Україна «Оболонь» (Київ) 0 (0)
2008—2009  Україна «Оболонь-2» 11 (0)
2009—2013 Україна «Буковина» 107 (6)
2013—2014 Україна «Олімпік» 9 (0)
2014—2016 Україна «Гірник» (Кривий Ріг) 47 (0)
2016—2017 Україна «Буковина» 10 (0)
2017 Україна «Тернопіль» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2002—2003 Україна Україна (U-16) 15 (1)
2003—2004 Україна Україна (U-17) 14 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 лютого 2020.

Рома́н І́горович До́рош (нар. 1 січня 1987, Київ) — український футболіст, півзахисник.

Біографія[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Почав свою кар'єру в Києві, де провів 50 ігор (13 голів) в чемпіонаті України (ДЮФЛ). Потім розпочав грати в команді «Нафком» з Броварів. Пізніше став гравцем «Оболоні-2». У 2009 році перейшов до «Буковини», і з 2010 року почав регулярно виступати за чернівецьку команду (111 матчів у всіх турнірах). Разом з «Буковиною» отримав путівку в першу лігу України, завоювавши чемпіонство другої ліги.

Сезон 2013/2014 розпочав в складі донецького «Олімпіка»[1], в якому дебютував 31 серпня 2013 року в матчі проти «Олександрії», вийшовши на поле замість Дмитра Гришка, який отримав травму. Закріпитися в основному складі Романові не вдалося. За донецьку команду вихованець київського футболу провів лише 9 зустрічей, і відігравши лише один сезон, покинув клуб[2].

Наступний сезон 2014/15 розпочав у складі криворізького «Гірника»[3], де протягом двох сезонів взяв участь в 51 матчі. 23 червня 2016 року отримав статус вільного агента через зняття команди з турніру[4]. 8 липня 2016 року підписав контракт з «Буковиною», проте в кінці лютого 2017 року по обопільній згоді сторін припинив співпрацю з клубом.

У березні 2017 року підписав контракт з клубом «Тернопіль», проте в квітні того ж року вирішив продовжити кар'єру в криворізькому «Гірнику», де також працював як тренер у клубній дитячо-юнацькій школі[5]. Однак незабаром повернувся назад до Чернівців де працював на аналогічній посаді в команді ФК «Лужани».

В збірній[ред. | ред. код]

Впродовж 3 років виступав за різні юнацькі збірні. Де в цілому провів 29 матчів і відзначився 2 голами. Також виступає на чемпіонаті Європи 2004 року за юнацьку збірну України (до 17 років).

Спортивна діяльність[ред. | ред. код]

З 2019 року працював помічником президента «Буковини» Вадима Заяця, відповідаючи за фінансові справи чернівецького клубу[6]. З другої половини 2020 року відповідає за спорт у Мамаївській ОТГ (Чернівецької області)[7] — Директор відділу фізичної культури та спорту Мамаївської сільської ради[8].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений. Дружина — Лєна[9].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Екс-гравці чернівецької Буковини Дорош та Дитятьєв поповнили склад Олімпіка[недоступне посилання]
  2. Олимпик покидают Дудник, Волков и Дорош. Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 31 січня 2015.
  3. Колишній гравець «Буковини» Дорош виступатиме у «Гірнику». Архів оригіналу за 2 лютого 2015. Процитовано 31 січня 2015.
  4. «Гірник» підтвердив інформацію про зняття з чемпіонату. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 23 червня 2016.
  5. Дорош залишив Тернопіль. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 30 квітня 2017.
  6. Президент ФК "Буковина" Вадим Заяць: "Фінансовий стан клубу стабільний". Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 12 лютого 2020.
  7. «Буковина», яку у 2013-му не пустили в УПЛ. Де вони зараз?
  8. Дорош Роман Ігорович
  9. Роман Дорош. Біографія гравця. Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 17 липня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]