Дракон (Китай)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чень Жун 陳容, 13 ст. (дин. Сун), фрагмент сувою «Дев'ять драконів» — див. нижче.

Дракони в Китаї та інших культурах Східної Азії — клас міфічних істот, широко представлених у мистецтві та літературі з найдавнішого часу. На відміну від середньовічних європейських уявлень про драконів, ці істоти зображуться у зв'язку із стихією води (див. Свято човнів-драконів).

Відомі історичні згадки[ред.ред. код]

лун 龍 у стилі «написів на печатках» (чжуаньшу)
лун у написі на бронзі
лун у цзяґувень (найдавніша з відомих форм запису)

Літопис «Цзо чжуань» (18-й рік Чжао-ґуна, 523 до н. е.) наводить оповідь про появу драконів під час потопу у царстві Чжен 鄭. Відомому державному діячеві на ім'я Цзи Чань 子產 (en:Zichan) доповідають, що бачили бійку драконів, та просять дозволу виконати захисне жертвопринесення. Цзи Чань відмовляє зі словами: «Коли ми б'ємося, дракони не дивляться. Чому ж ми маємо дивитися, коли б'ються вони? Жертвопринесення — то [втручання у] їхні справи. Я нічого не прошу у драконів, і вони нічого не просять від мене» (我鬥,龍不我覿也,龍鬥,我獨何覿焉,禳之則彼其室也,吾無求於龍,龍亦無求於我).

Легенди[ред.ред. код]

Критичному огляду згадок про драконів присвячена глава «Лун сюй» 龍虛 (Пустощі про драконів) у трактаті Вана Чуна «Баланс промов» 論衡 (en:Lunheng, 1 ст. н. е., дин. Хань). Ван не заперечує існування цих істот, але висуває аргументи проти повір'їв щодо можливості драконів підійматися до неба.

Не пізніше династії Північна Вей (386–534) набула розповсюдженість легенда про те, що короп, який зможе стрибнути через вузьку протоку Лунмень («Ворота дракона», нібито утворені Юєм Великим, біля витоку Хуанхе), перетвориться на дракона.[1] У пізніші часи вираз «стрибнути через Лунмень» став позначати успіх на державних іспитах.[2]

Поема «Питання до Неба» зі збірки «Чу ци» згадує, що помічником Юя у подоланні Великого Потопу був дракон Їнлун 應龍.[3]

Види[ред.ред. код]

Поряд із найвідомішим загальним позначенням для драконів, лун 龍 \ 龙 , у китайській літературі зустрічаються декілька інших різновидів:

  • хун 虹 (hóng) — дракон-веселка, див. en:Hong (rainbow-dragon).
  • цзяо 蛟 (jiāo) — дракон без рогів; самка дракона.
  • цю 虯 (qiú) — дракон у джерелах південного походження. Згідно «Шовень», «дитина дракона із рогами» (龍子有角者).

Численні міфічні істоти пов'язані з образом дракона за назвою або функцією (наприклад, Лунма en:Longma; вигляд дракону також іноді приписувають Куєві).[4]

Символізм[ред.ред. код]

У тексті «Питання різних учнів» (Ер-сань цзи вень 《二三子問》), винайденому у Мавандуй, Конфуцій порівнює дракона із довершеномудрою людиною,[5] відрізнення якої від звичайних людей подібне відрізненню дракона від інших тварин. Згідно Сима Цяню, Конфуцію також належить порівнення дракона та Лао-цзи.

Оскільки китайська імперська традиція підносила ідеал довершено мудрого правителя, дракон перетворився на головний образ державності, а також належності до китайської культурної сфери.

У системі взаємодії їнь-ян дракон відповідає чоловічій статі та символізує імператора, на той час як образ імператриці та жіночої статі — фенікс фенхуан.

У той самий час, як істота що викликає дощі та поводі, дракон став об'єктом народних культів що мали відношення до приборкування сил природи. Див. Лун-ван.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Під впливом китаєцентризму та взаємодії із місцевим фольклором дракони перетворилися на спільну культурну спадщину Східної Азії. Див.:

Галерея[ред.ред. код]

(початок справа) Чень Жун, "Дев'ять драконів" 九龙图, Бостон.
(початок справа) Чень Жун, "Дев'ять драконів" 九龙图, Бостон.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Одна з найраніших згадок — у «Шуйцзін чжу», див. en:Commentary on the Water Classic (三月則上渡龍門,得渡為龍矣). Сучасна назва місця — Юймень або Юйменькоу, біля міста Хецзінь 河津, пров. Шаньсі.
  2. zh:鯉躍龍門
  3. 天問,4: 洪泉極深何以窴之, 地方九則何以墳之, 河海應龍何畫何歷.
  4. Див. інші приклади у en:Category:Chinese dragons.
  5. Csikszentmihalyi 2002:137-8.

Джерела[ред.ред. код]

  • Csikszentmihalyi, Mark (2002). «Confucius and the Analects in the Han».

Див. також[ред.ред. код]