Дубілет Олександр Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Дубілет
Народився 25 жовтня 1962(1962-10-25) (61 рік)
Дніпропетровськ, УРСР
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Національність єврей
Діяльність економіст, банкір
Відомий завдяки голова правління ПриватБанку
Alma mater Національна металургійна академія України
Науковий ступінь кандидат економічних наук
Рід Дубілети
Батько Валерій Дубілет
Діти Дмитро Дубілет, Олексій Дубілет

Олександр Валерійович Дубілет (нар. 25 жовтня 1962(19621025), Дніпро) — український економіст, банкір єврейського походження[1]. У липні 2022 року НАБУ та САП повідомили колишнім голові правління ПриватБанку Олександру Дубілету, його першому заступнику Володимиру Яценку та керівнику департаменту про підозру у розтраті грошових коштів підприємства на суму 85.2 млн грн на користь пов’язаної компанії[2].

Освіта[ред. | ред. код]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення вишу, працював економістом, потім майстром на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі. З 1988 р. був комерційним директором на підприємстві з виробництва металоконструкцій.

  • з 1992 р. працював У «ПриватБанку», був керівником валютного департаменту.
  • в 1994 р. був призначений на посаду Першого заступника голови правління банку.
  • з 1997 по 2016 рік  — Голова правління КБ «ПриватБанк». Як топменеджер фінустанови володів невеликим пакетом акцій банку — 0,464 % від загального числа.
  • У 2004 році, в рамках восьмої загальнонаціональної програми «Людина року — 2003» був визнаний «Фінансистом року». У тому ж році зайняв 74-е місце зі 100 найвпливовіших громадян України за версією журналу «Кореспондент» — як керівник одного з трьох найбільших банків України.
  • в 2017 році після націоналізації «ПриватБанку» разом із сином Дмитром Дубілетом, Володимиром Яценком та іншими топменеджерами «ПриватБанку» засновує «monobank».
  • до 23 лютого 2021 р. співвласник ТОВ «Фінтех бенд», продав свою частку (33,74 %) сину.

У вересні-жовтні 2017 р. подав позови ПриватБанку та «Інтерфакс-Україна» про захист честі та ділової репутації[3]. 4 та 10 жовтня того ж року, відповідно, запросив повернення позовних заяв[4][5].

Total Isolation Of russia[ред. | ред. код]

У травні 2022 року Дубілет започаткував юридичну ініціативу Total Isolation Of russia, спрямовану на виявлення та покарання європейських компаній зі сфери ВПК[6], які озброюють російську армію[7][8].

Юристи в рамках ініціативи збирають докази порушення санкцій з боку іноземних компаній та звертаються до правоохоронних органів для притягнення їх до відповідальності. Було виявлено щонайменше сотню компаній з США, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Словенії, Люксембурга тощо. У червні Дубілет направив до різних прокуратур дані про постачання бельгійською компанію New Lachaussée обладнання для виготовлення боєприпасів російським АТ "Концерн Калашников".

Ініціатива також працює над участю компанії "Алмаз-Антей", яка виробляє комплекси "Бук", якими росіяни обстрілюють українські міста. Концерн перебуває під санкціями з 2014 року, із ним заборонено торгувати як прямо, так і опосередковано. Проте, його підприємства відкрито проводять тендери на закупівлю продукції іноземних виробників через zakupki.gov.ru. ISCAR Metalworking, що належить Berkshire Hathaway (Уоррен Баффет), взяла участь у тендері з постачання металорізальної техніки через свого дилера в РФ. Те ж стосується й Intel[9][10]. Обладнання Zoller закуповувалося росіянами в березні 2022 року. Апаратуру Bosch знаходили на захоплених ВСУ російських бойових машинах[11]. Є в цьому списку і французька напівдержавна компанія Safran[12].

У червні 2022 року юристи проєкту підготувати запитання до Комітету міністрів РЄ з нагадуваннями, що європейські компанії досі торгують зброєю та технологіями з РФ. Зокрема, йшлося про Thales[13], Techlube, Iveco, Zoller і New Lachaussesee. [14] 31 серпня ЄК взяла під контроль розслідування діяльності SAFRAN[15].

Розслідування[ред. | ред. код]

27 травня 2020 р., Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду визнав висловлювання щодо Дубілета: «Всі 36 кредитів були… підписані Головою Правління Банку з перевищенням повноважень, які надавались йому відповідними документами Банку» оцінними судженнями, скасував рішення місцевого та апеляційних судів та відмовив у позові Дубілета до ПриватБанку та Інтерфакс-Україна, третя особа: Шлапак Олександр про захист честі та гідності в повному обсязі[16].

23 лютого 2021 р., Дубілету та ще двом колишнім високопосадовцям ПриватБанку повідомили про підозри у розтраті чужого майна на суму 136 млн грн[17][18]. Дослівно: «Генеральним прокурором погоджено повідомлення про підозру трьом колишнім високопосадовцям ПАТ КБ „ПриватБанк“ у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та у службовому підробленні (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України)». 29 березня Дубілета було оголошено в розшук[19]. У червні САП подала запит до Інтерполу з проханням оголосити Дубілета у міжнародний розшук[20].

НАБУ і САП інкримінували Олександрові та його колишнім підлеглим розтрату 8,2 млрд грн коштів «ПриватБанку» перед його націоналізацією наприкінці 2016 року[21][22]. 26 березня 2021 року САП оголосила Дубілета в розшук[23]. За даними українських ЗМІ, Дубілет перебуває в Ізраїлі, але запевняє, що не переховується від слідства[24].

2 червня 2021 року, Вищий антикорупційний суд заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту[24][25][26].

28 жовтня 2021 року, Вищий антикорупційний суд України дозволив здійснювати проти Олександра Дубілета заочне досудове розслідування[27].

22 грудня 2021 року, згідно повідомлення пресслужби НАБУ, Вищий антикорупційний суд України повністю задовольнив клопотання НАБУ і САП та обрав ексголові ПриватБанку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Рішення було ухвалено без участі підозрюваного, адже він вже понад півроку перебуває у міжнародному розшуці[28].

15 лютого 2023 року Велика Палата Верховного Суду підтвердила неможливість повернення державного ПриватБанку колишнім власникам[29]. Зокрема, була залишена в силі ухвала Господарського суду міста Києва від 2 червня 2021 року, яка закрила провадження у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу ПриватБанку, внаслідок яких держава набула у власність 100% акцій банку в грудні 2016 року

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має чотирьох дітей. Син Дмитро Дубілет — колишній директор з інформаційних технологій ПриватБанку, співзасновник Monobank[30], ексміністр Кабінету міністрів України. Син Олексій Дубілет — співвласник ТОВ «Фінтех бенд».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ексочільник "ПриватБанку" Дубілет має ізраїльський паспорт, - адвокат (укр.). espreso.tv. Еспресо TV. 25 травня 2021. Процитовано 17 грудня 2023.
  2. ↑ Колишнім керівникам ПриватБанку оголосили підозри у розтраті 85,2 млн грн (укр.). espreso.tv. Еспресо TV. 15 липня 2022. Процитовано 17 грудня 2023.
  3. ↑ Екс-голова правління Олександр Дубілет подав позов проти Приватбанку. Економічна правда. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
  4. ↑ Ухвала Печерського районного суду м. Києва 06 жовтня 2017 р. Справа № 757/58240/17-ц.
  5. ↑ Ухвала Печерського районного суду м. Києва 11 жовтня 2017 р. Справа № 757/58882/17-ц.
  6. ↑ EU countries have been supplying weapons to Russia for years after the embargo was imposed
  7. ↑ Не пробачати, а провчити. Intel Corporation співпрацювала з рф після 24 лютого і має за це відповісти
  8. ↑ Санкційне полювання. Як зупинити бізнес, що продовжує співпрацю з РФ — Олександр Дубілет
  9. ↑ Intel серед технологічних спонсорів російського тероризму?
  10. ↑ Як українські юристи тиснуть на Intel, яка продавала технології росіянам
  11. ↑ Співучасники війни. Як Росія обходить західні санкції та продовжує імпорт зброї й комплектуючих
  12. ↑ Toxic SAFRAN: how state-owned French concern sold military equipment to Russia
  13. ↑ Дволикий Thales
  14. ↑ О репутационных потерях для компаний, соблюдавших антироссийские санкции "с широко закрытыми глазами"
  15. ↑ Розслідування порушень санкцій ЄС французькою SAFRAN взято під контроль Єврокомісії
  16. ↑ Верховний Суд відмовив колишньому керівництву ПриватБанка у позові про захист ділової репутації. privatbank.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
  17. ↑ Справа ПриватБанку: стали відомі імена підозрюваних. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  18. ↑ Ексголові правління "Приватбанку" Дубілету повідомили про підозру. Економічна правда. Українська правда. 23.02.2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  19. ↑ Екс-главу ПриватБанку оголосили в розшук. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 29 березня 2021.
  20. ↑ Черныш, Олег (24 червня 2021). Україна просить оголосити екс-голову ПриватБанку Дубілета в розшук Інтерполу. РБК-Україна. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
  21. ↑ НАБУ оголосило в розшук ексголову правління "ПриватБанку" Дубілета. censor.net. 29.03.21.
  22. ↑ НАБУ оголосило нові підозри колишньому керівництву ПриватБанку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  23. ↑ Ексголову правління «Приватбанку» Дубілета оголосили в розшук – САП. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  24. ↑ а б ВАКС заочно заарештував ексголову правління «Приватбанку» Дубілета. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  25. ↑ Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу ексголові правління великого українсь (укр.), архів оригіналу за 3 червня 2021, процитовано 3 червня 2021
  26. ↑ Суд заочно арештував екс-главу ПриватБанку Дубілета. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
  27. ↑ Справа ПриватБанку: суд дозволив заочне розслідування щодо Дубілета. 28.10.2021, 10:13. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
  28. ↑ ВАКС заочно заарештував ексглаву «Приватбанку» Дубілета. 22.12.2021 року, 15:59. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  29. ↑ Верховний суд поставив крапку у справі ПриватБанку – колишнім власникам його не повернуть. Конкурент (укр.). Процитовано 18 лютого 2023.
  30. ↑ Отцы и дети: Дмитрий Дубилет WoMo. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дубілет_Олександр_Валерійович&oldid=42206694