Дідуля Віктор Миколайович
| Віктор Дідуля Віктор Миколайович Дідуля | ||||
|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | ||||
| Громадянство |
 СРСР→ Україна | |||
| Народження |
23 березня 1937 Владивосток, Російська РФСР, СРСР | |||
| Смерть |
1 лютого 2019 Україна | |||
| Alma mater | Південноукраїнський національний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського | |||
| Спорт | ||||
| Вид спорту | Волейбол | |||
| Спортивне звання |
 | |||
| Клуб |
1954—1959 «Буревісник» (Одеса) | |||
| Участь і здобутки | ||||
| ||||
Ві́ктор Микола́йович Дідуля (нар. 23 березня 1937, Владивосток, Російська РФСР, СРСР — пом. 1 лютого 2019) — радянський волейболіст, що виступав на позиції нападника, суддя всесоюзної категорії, заслужений тренер УРСР.
Біографія[ред. | ред. код]
Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]
Віктор Дідуля народився 23 березня 1937 року у Владивостоці, Російська РФСР, СРСР.
Протягом 5 років виступав за «Науку» з Одеси (згодом клуб перейменували на «Буревісник»). 1957 року став бронзовим призером чемпіонату СРСР, а також у ці роки він тричі здобував звання чемпіона УРСР. 1958 року у складі «Буревісника» також став срібним призером турніру найкращих студентських команд Європи, що проходив у Кракові (Польща).
1956 року у складі збірної Одеської області виграв І літню Спартакіаду УРСР.
Освіта[ред. | ред. код]
1964 року закінчив заочне відділення факультету фізвиховання Одеського державного педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського.
Тренерсько-викладацька кар'єра[ред. | ред. код]
У період 1959—1964 рр. зосередився на тренерсько-викладацькій діяльності, працюючи викладачем фізкультури і тренером чоловічої збірної Одеського медичного інституту. Збірна під його керівництвом ставала багаторазовим переможцем Спартакіади медичних вузів УРСР і СРСР[1].
З 1964 по 1972 рік працював завідувачем навчально-спортивним відділом дорожньої ради ДСТ «Локомотив» Одесько-Кишинівської залізниці. Згодом став головою райради ДСТ «Локомотив» міста Одеса.
З 1973 по 1974 рік тренував національну збірну Лівану.
З 1975 по 1985 рік працював другим тренером у «МедІні». З одеською командою виграв Кубок володарів кубків, став срібним і двічі бронзовим призером чемпіонату СРСР, а також двічі ставав володарем Кубка СРСР.
Завершивши роботу в «МедІні», Віктор Дідуля став директором спеціалізованої спортивної школи з волейболу обласної ради ДСТ «Буревісник», яку очолював протягом 8 років (1986—1994 рр.).
Помер 1 лютого 2019 року після важкої хвороби[2].
Нагороди і досягнення[ред. | ред. код]
Гравець[ред. | ред. код]
Командні[ред. | ред. код]
Чемпіонат СРСР
Бронзовий призер (1): 1957
Чемпіонат УРСР
Чемпіон (3): 1954, 1955, 1957
.svg){kind=small}
Тренер[ред. | ред. код]
- Кубок СРСР
Володар (2): 1981, 1983
- Кубок володарів кубків
- Володар (1): 1983
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ушел из жизни Виктор ДИДУЛЯ… [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Помер відомий український волейболіст і тренер. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
Література[ред. | ред. код]
- За заг. редакцією С. С. Єрмакова. 80 років волейболу України. Літопис-хронологія 1925-2005 р.р. — Київ : ФВУ, 2005. — 96 с. — 1000 прим. — ISBN 966-8106-18-0.
- Туровський В. В., Трофимов В.О. 90 років волейболу України. Том 1. — Київ : Новий Час, 2015. — 160 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-97279-2-3.
- Кацапчук В. Д., Ющенко О.В. Український волейбол. Здобутки та сьогодення. — Київ : Євроград Груп, 2009. — 224 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-97062-0-1.
- Ермаков С. С. Волейбол Харькова: 1925-2000 гг. факты и комментарии. — Харьков : ХГАДИ, 2004. — 300 с. — 1000 прим. — ISBN 966-8106-14-8. (рос.)