Едуард Альдріан

Едуард Альдріан
нім. Eduard Aldrian
Народився	26 квітня 1888(1888-04-26) Пула, Істрійська жупанія, Хорватія
Помер	1 жовтня 1955(1955-10-01) (67 років) Грац, Австрія
Країна	Австрія
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Золотий німецький хрест Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден Залізної Корони 3 ступеня Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Медаль за поранення для інвалідів (Австро-Угорщина) Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Хрест «За вислугу років» (Австрія) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Нагрудний знак «За поранення» в чорному Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден Корони короля Звоніміра

Едуард Альдріан (нім. Eduard Aldrian; 26 квітня 1888, Пула — 1 жовтня 1955, Ґрац) — австрійський і німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Учасник Першої світової війни. Продовжив службу в австрійській армії. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт. З 5 червня по 1 серпня 1938 року — офіцер 35-го батальйону спостереження. З 1 серпня 1938 по 25 жовтня 1939 року — командир 38-го гірського батальйону спостереження. З 25 жовтня 1939 по 9 листопада 1941 року — командир 619-го спеціального артилерійського полку. З 9 листопада 1941 по 1 березня 1943 року — командир 124-го артилерійського командування. Одночасно з 8 лютого по 1 березня і з 20 липня по 15 вересня 1942 року — в.о. командира 95-ї піхотної дивізії, з 19 жовтня по 14 грудня 1942 року — 88-ї піхотної дивізії. З 18 січня по 19 лютого 1943 року — командир бойової групи «Альдріан». З 1 березня по 1 липня 1943 року — командир 308-го вищого артилерійського командування, після чого відправлений у резерв. З 5 серпня 1943 по 20 жовтня 1944 року — командир 373-ї (хорватської) піхотної дивізії. З 25 травня по 6 червня 1944 року брав участь в антипартизанській операції, метою якої було вбивство Йосипа Броза Тіто. 20 жовтня 1944 року знову відправлений у резерв. З 20 січня 1945 року — командир 306-го вищого артилерійського командування. 28 травня 1945 року взятий в полон. 7 травня 1946 року звільнений.

Звання

• Фенріх (18 серпня 1908)
• Лейтенант (1 листопада 1912)
• Оберлейтенант (30 грудня 1914)
• Гауптман (1 листопада 1917)
• Майор запасу (1 січня 1921)
• Майор (20 січня 1928)
• Оберстлейтенант (26 червня 1936)
• Оберст (1 серпня 1939)
• Генерал-майор (1 вересня 1942)
• Генерал-лейтенант (1 червня 1943)

Нагороди

• Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами, бронзова і 3 срібних
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Військовий Хрест Карла
• Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) для інвалідів
• Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою», золотий знак
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Німецький хрест в золоті (14 березня 1943)
• Орден Корони короля Звоніміра 1-го ступеня з дубовим вінком і зіркою (Хорватія)

Література

• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Нагороди [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.]