Едіт Мессі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едіт Мессі
англ. Edith Massey
Народилася 28 травня 1918(1918-05-28)[2][3][4]
Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Померла 24 жовтня 1984(1984-10-24)[2][3][4] (66 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
  • цукровий діабет
  • Поховання Кладовище Вествуд
    Громадянство  США
    Діяльність акторка, кіноакторка, співачка
    Роки діяльності 19701984
    IMDb nm0557298

    Едіт «Іди» Мессі (англ. Edith "Edie" Massey; 28 травня 1918, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США — 24 жовтня 1984, Лос-Анджелес, Каліфорнія) — американська актриса і співачка. Особливу популярність придбала після участі у фільмах Джона Вотерса[5].

    Біографія[ред. | ред. код]

    Едіт народилася в Нью-Йорку, в багатодітній родині[6][7]. Одного разу батьки просто кинули всіх своїх дітей, і дитинство Едіт провела в дитячому будинку Денвера, Колорадо[8]. У підлітковому віці збігає до Голлівуду, де намагається стати акторкою, але стає барменом.

    Наприкінці шістдесятих Мессі запрошує у свій фільм молодий режисер Джон Вотерс. Дебютом в кіно стає фільм «Множинні маніяки», що вийшов в 1970 році. Велику популярність їй принесли ролі йди у фільмі «Рожеві фламінго» (1972) і королеви Карлотти у фільмі «Життя в розпачі» (1974)[9].

    Пізніше пробує себе співачкою і записує пісні «Big Girls Don’t Cry» і «Punks, Get Off the Grass»[10][11]. Едіт знімається в музичному відео музиканта Джона Мелленкампа на пісню «This Time», а також з'являється на обкладинці його альбому «Nothin’ Matters and What If It Did».

    Едіт Мессі померла від загострення лімфоми і цукрового діабету 24 жовтня 1984 року в Лос-Анджелесі[12][13]. Її тіло було кремоване, а прах розвіяний над рожевим садом у Вествудському кладовищі[14][15].

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
    2. а б SNAC — 2010.
    3. а б Find a Grave — 1996.
    4. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    5. Holden, Stephen (31 березня 2000). Divine Trash (1998) FILM REVIEW; How a Fan of the Wicked Witch Became a Succes de Scandale. The New York Times. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 30 березня 2020.
    6. Lordo, Ann Lo (3 червня 1978). Edith Massey Tries Her Hand at Singing Punk Rock. Sarasota Herald-Tribune. с. 12A. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 14 жовтня 2014.
    7. Willis, John A. (1985). 1984 Obituaries. Screen World. Crown Publishers. 36: 240. ISSN 0080-8288.
    8. Maier, Robert. Low Budget Hell: Making Underground Movies with John Waters. Edith Massey's Long-lost Brother, the College Professor. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2013.
    9. Edith: Queen of Fells Point. Evening Magazine. 1978. Процитовано 7 вересня 2014. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 17 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    10. Edith Massey – "Big Girls Don't Cry" / "Punks, Get Off The Grass". discogs. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2014.
    11. John Waters – A Date with John Waters. AllMusic. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2014.
    12. Veteran actress dies at 66. Lodi News-Sentinel. 25 жовтня 1984. с. 20. Процитовано 14 жовтня 2014.
    13. Film Review. Orpheus Pub. (675–677): 84. 2006. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
    14. Ellenberger, Allan R. (2001). Celebrities in Los Angeles Cemeteries: A Directory. McFarland & Company Incorporated Pub. с. 218. ISBN 0-786-40983-5.
    15. Maier, Robert (4 квітня 2014). Edith Massey, "Edie the Egg Lady" the Underground Movie Star: Her Life as an Orphan. robertmaier.us. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 14 жовтня 2014.

    Посилання[ред. | ред. код]