Ернесто Марсель
Ернесто Марсель  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Прізвисько | ісп. Ñato (укр. Плаский ніс) |
| Громадянство |
 Панама |
| Народився |
23 травня 1948 Колон, Колон, Панама |
| Помер |
29 червня 2020 (72 роки) Панама, Панама[1] |
| Вагова категорія | легша, напівлегка |
| Стійка | правша |
| Зріст | 168 см |
| Розмах рук | 173 см |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 17 квітня 1966 |
| Останній бій | 16 лютого 1974 |
| Пояс | WBA |
| Боїв | 46 |
| Перемог | 40 |
| Перемог нокаутом | 23 |
| Поразок | 4 |
| Нічиїх | 2 |
Ернесто Марсель (ісп. Ernesto Marcel; 23 травня 1948 — 29 червня 2020) — панамський професійний боксер.
Чемпіон світу у напівлегкій вазі за версією WBA (19.08.1972—1974).
Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]
У професійному боксі дебютував 17 квітня 1966 року, перемігши свого співвітчизника Валентина Ворелла.
26 квітня 1969 року, перемігши Еугеніо Уртадо, виборов титул чемпіона Панами у легшій вазі.
1 серпня 1970 року, перемігши Мігеля Ріаско, виборов титул чемпіона Панами у напівлегкій вазі.
11 листопада 1971 року, як претендент, змагався за титул чемпіона світу у напівлегкій вазі за версією WBC проти Куніякі Сібата (Японія). Двобій завершився у нічию.
19 серпня 1972 року переміг у поєдинку проти Антоніо Гомеса (Венесуела), здобувши звання чемпіона світу у напівлегкій вазі за версією WBA.
Протягом 1972—1974 років чотири рази захищав свій титул у поєдинках проти таких боксерів, як Енріке Гарсія (Мексика), Антоніо Гомес (Венесуела), Спайдер Немото (Японія) і Алексіс Аргуельйо (Аргентина).
Після останнього захисту у 1974 році завершив боксерську кар'єру, залишивши пояс чемпіона світу вакантним.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль спортсмена на «BoxRec.com» [Архівовано 23 листопада 2018 у Wayback Machine.]. (англ.)
|
|
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
