Жан-Марі Балестр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жан-Марі Балестр
Jean-Marie Balestre
Народився 9 квітня 1921(1921-04-09)
Сен-Ремі-де-Прованс, Франція
Помер 27 березня 2008(2008-03-27) (86 років)
Франція
Діяльність Автоспортивний менеджмент (FIA, FISA, FFSA)
Нагороди

Орден Почесного легіону

Жан-Марі́ Бале́стр (фр. Jean-Marie Balestre, 9 квітня 1921 — 27 березня 2008) — президент Міжнародної федерації автоспорту (FISA) (19791991), Міжнародної автомобільної федерації (FIA) (19851993) і Французької федерації автоспорту (FFSA) (19731996).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Сен-Ремі-де-Прованс, департамент Буш-дю-Рон.

На чиєму боці брав участь Балестр у Другій світовій війні точно невідомо. Є відомості як про його близькість до французьких колабораціоністів, так і про участь у Русі Опору. Однак попри це Балестр у 1968 році за службу Франції в роки війни був нагороджений Орденом почесного легіону.[1]

Після війни Балестр разом з Робертом Герсантом створив успішний автомобільний журнал, названий «L’Auto-Journal».[2]

У 1950 році він став членом Французької федерації автоспорту (FFSA). У 1961 році став 1-м президентом Міжнародної комісії FIA з картингу. У 1973 він був обраний президентом FFSA, а в 1978 році — президентом Міжнародної спортивної комісії FIA, яка була перетворена в Міжнародну федерацію автоспорту (FISA).[3]

Балестр став однією з причин і сам був залучений у конфлікт FISA та FOCA — боротьбу за фінанси і контроль над Чемпіонатом світу Формули-1 у 1980–1982 роках.[3] Балестр і його опонент — президент Асоціації конструкторів Формули-1 (FOCA) Берні Екклстоун у підсумку прийшли до компромісу за посередництва керівника «Scuderia Ferrari» Енцо Феррарі, після чого у веденні FISA залишилися тільки спортивні та технічні питання, а комерційні перейшли до FOCA.[4]

На Гран-прі Великої Британії 1989 року Балестр ледь не був збитий болідом Ніколи Ларіні, коли перебігав через стартову пряму Сільверстоуна незабаром після старту гонки.[2][3]

Він, як часто стверджувалося в пресі, виходячи за рамки своїх службових повноважень, підтримував співвітчизника Алена Проста в його протистоянні з Айртоном Сенною.[3] Коли на Гран-прі Японії 1989 року Прост і Сенна зіткнулися, після чого бразилець переміг і виграв чемпіонат, то Айртона дискваліфікували. Чемпіоном став Прост. На наступний рік у Судзуці ситуація повторилася. Проте цього разу Сенна не був дискваліфікований і став чемпіоном світу.

У 1991 і 1993 роках Балестр програв вибори президента FISA і FIA відповідно Максу Мослі.[5] Незабаром FISA була скасована і Формула-1 перейшла в безпосереднє ведення FIA.

Балестр отримав прізвисько «містер безпека», оскільки він зробив дуже багато, аби автогонки стали безпечнішими: зокрема ввів обов'язкові краш-тести і боровся за заборону турбомоторів у Формулі-1.[3]

27 березня 2008 року Балестр помер у віці 86 років.[2][3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Henry, Alan (2008-03-31). «Jean-Marie Balestre.One of the most controversial figures in world motor racing». The Guardian. Процитовано 2012-06-07. 
  2. а б в Frédéric FERRET. «Balestre est décédé». L'Equipe. 
  3. а б в г д е «autosport.com - F1 News: Balestre passes away aged 86». Autosport. 
  4. «Jean-Marie Balestre passes away». formula1.com. Процитовано March 28, 2008. 
  5. «Jean Marie Balestre, 1921-2008». Speed. Процитовано March 28, 2008. 

Посилання[ред.ред. код]