Жан Екарді
| Жан Екарді | |
|---|---|
| фр. Jean Aicardi | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean François Marie Aicardi[1] |
| Народився |
8 листопада 1926[3][4][1] Рамбує[1] |
| Помер |
3 серпня 2015[2][3][1] (88 років) XII округ Парижа, Париж[1] |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | лікар, невролог, педіатр |
| Галузь | епілепсія[5] |
| Alma mater | Паризький університет |
| Знання мов | французька[6][5] і англійська[5] |
| Нагороди |
 |
Жан Екарді (фр. Jean Aicardi; нар. 8 листопада 1926, Рамбує – пом. 3 серпня 2015, Париж[7] – французький медик, який 1965 року описав синдром Екарді[8], а 1984 року – синдром Екарді-Гутьєр.
Біографія[ред. | ред. код]
Син військово-морського офіцера та сьома дитина в сім'ї з дев'яти дітей. Жан Екарді вивчав класичну літературу у Версальському ліцеї Ош. 1945 року поступив до Паризького медичного факультету. 1951 року одержав посаду інтерна у «Лікарнях Парижа» (Hôpitaux de Paris), де працював під опікою професора Дебре в «Лікарні хворих дітей» (Hôpital des Enfants Malades) та Гарсена в лікарні Сальпетрієр. 1955 року захистив докторську дисертацію на медичному факультеті Паризького університету[9]. Дисертація була присвячена темі судом у перший рік життя.
З 1955 до 1956 року Екарді провів у США, де працював у Бостонській дитячій лікарні та Гарвардській медичній школі. Повернувшись до Франції у «Лікарню хворих дітей», він був призначений 1957 року керівником клініки, а 1961 року лікарем-асистентом «Лікарень Парижа». 1958 року він одружився з Жанною Кутюр'є. Дітей у подружжя не було.
До 1964 року працював медичним аташе на службі у Февра, потім був співробітником професора Стефана Тіффрі в лікарні Сент-Венсен де Поль до його від'їзду в 1979 р., у цій лікарні Екарді розвивав нейропедіатрію.
Як фахівець з епілепсії, він публікує численні статті французькою, англійською чи іспанською мовами. У 1979 році Екарді повернувся в «Лікарні хворих дітей», щоб заснувати там відділення дитячої неврології.
Згодом Екарді виїхав до Лондона, де був призначений почесним професором Інституту здоров'я дітей та почесним консультантом на Грейт-Ормонд-стріт. Потім повернувся до Парижа до лікарні Робера Дебре.
Екарді був членом Європейського товариства дитячої неврології та Міжнародної асоціації дитячої неврології, президентом якої він пізніше став.
Екарді написав декілька книг, визнаних у всьому світі: «Хвороби нервової системи в дитинстві» та «Епілепсія у дітей». Він був редактором та засновником журналу «Епілептичні розлади» (1994—2004). Його праця клініциста та дослідника була визнана на міжнародному рівні та вшанована численними почесними відзнаками.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Кавалер ордена Почесного легіону (2009)[10]
- Медаль Корнелії де Ланге Нідерландського товариства дитячої неврології (1985)
- Премія Гоуера Американського товариства дитячої неврології (1986)
- Нагорода за дослідження епілепсії Американського товариства вивчення епілепсії (1995)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е Fichier des personnes décédées
- ↑ а б http://www.avis-de-deces.net/f_jean-aicardi-paris-3eme-arrondissement-75003-paris_1989916_2015.html
- ↑ а б в Munk's Roll
- ↑ Prabook — 2018.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Docteur Jean AICARDI — Décédé le 03/08/2015, à l'âge de 88 ans. Архів оригіналу за 24 серпня 2015. Процитовано 4 червня 2022.
- ↑ J. Aicardi, J. Lefebvre, A. Lerique-Koechlin. A new syndrome: Spasm in flexion, callosal agenesis, ocular abnormalities. Electroencephalography and Clinical Neurophysiology, Limerick, 1965, 19: 609—610. (англ.)
- ↑ (англ.) Jean Aicardi, MD — Curriculum vitæPDF Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 вересня 2015. Процитовано 17 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Décret du 13 juillet 2009 portant promotion et nomination
|
