Жоржина садова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жоржина садова
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Жоржина (Dahlia)
Вид:
D. pinnata
Біноміальна назва
Dahlia pinnata
Cav., 1791

Жоржина садова[1], жоржина периста[2] (Dahlia pinnata чи D. × pinnata) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae).

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 30–200 см заввишки. Рослина з бульбоподібно потовщеним корінням. Листки супротивні, на ніжках, перисті, їхні частки на краю городчато-зубчасті. Кошики великі, до 10–12 см у діаметрі і більше, з великою кількістю язичкових і трубчастих квіток різного кольору й відтінків; язичкові квітки маточкові, трубчасті — обох статей. Обгортка 3-рядна. Сім'янки зворотньо-яйцюваті, стиснуті, без чубчика, іноді з 2 зубчиками на верхівці[2].

Середовище проживання[ред. | ред. код]

Батьківщиною є Мексика; вирощується у Центральній Америці, Європі, Азії[3].

Населяє багаті вологі дубові та соснові відкриті ліси[4].

В Україні вид зростає у садах, парках, на квітниках — на всій території[2].

Використання[ред. | ред. код]

як їжа[ред. | ред. код]

Пелюстки квітів використовують у салатах. Варений корінь вживають як овоч (має гіркий смак). Солодкий екстракт бульби, званий «дакопа», використовується як напій або як ароматизатор. Корінь багатий на полісахарид інулін. Хоча цей полісахарид не засвоюється організмом, він може бути перетворений у фруктозу, підсолоджувальну речовину, придатну для вживання діабетиками[4].

інше[ред. | ред. код]

Декоративна рослина. З квіток і насіннєвих головок отримують помаранчевий барвник[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dahlia pinnata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 330.
  3. Dahlia pinnata. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 31.03.2022. (англ.)
  4. а б в Dahlia pinnata. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 31.03.2022. (англ.)