Жуков Вадим Андрійович
| Вадим Жуков Вадим Андрійович Жуков | ||
|---|---|---|
 Головний сержант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
24 грудня 1993 АР Крим, Україна | |
| Смерть |
11 квітня 2023 (29 років) біля м. Кремінна, Луганська область, Україна (мінно-вибухова травма) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 МВС | |
| Рід військ |
 Національна гвардія | |
| Формування | 31-ша бригада НГУ | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Вади́м Андрі́йович Жу́ков (1993—2023) — головний сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Криму. У дитинстві разом із батьками переїхали до м. Дніпра. Протягом 2004—2010 рр. навчався в ліцеї № 134 міста Дніпра.[1]
З 2015 році проходив службу у Національній гвардії України. Після демобілізації підписав контракт з Дніпровською бригадою імені генерал-майора О. Радієвського.
Брав участь у АТО на сході України.
Повномасштабне вторгнення зустрів у лавах 31-ої бригади НГУ в батальйоні оперативного призначення. Брав участь у звільнення Харківщини, а після ротації отримав бойове розпорядження по обороні Кремінної.
З лютого 2023 року з бійцями утримував фронт, в окопах відбиваючи найжорстокіші наступи ворога. Ворожий танк Т-80 регулярно виїжджав на відстань близько 100 метрів та здійснював обстріл позиції відділення. Вадим власноруч обладнав іншу позицію і залишився там, сам успішно підбивши танк і відігнавши його від даної позиції, таким чином зберігши життя особового складу.
10 квітня 2023 вночі сили противника намагалися прорвати позиції нацгвардійців біля м. Кремінна та підійшли впритул. Жуков, ризикуючи життям, кинув у групу росіян гранату, та змусив їх відступити. Зранку противник почав бити артилерією по позиціях бійців, де був Жуков. Від осколкових поранень він загинув.[2]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У м. Дніпро на фасаді ліцею № 134 у 2023 році відкрито меморіальну дошку Вадиму Жукову[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24 лютого 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3]. Нагороду вручив родині загиблого президент України Володимир Зеленський 13 березня 2024 року, в День українського добровольця[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б У Дніпрі відкрили меморіальну дошку загиблому герою. gorod.dp.ua. 12 квітня 2023. Процитовано 27 лютого 2024.
- ↑ Поданий на присвоєння звання Героя України: на війні загинув нацгвардієць Вадим Жуков з Дніпра. dp.informator.ua. 21 листопада 2023. Процитовано 27 лютого 2024.
- ↑ Указ Президента України від 24 лютого 2024 року № 125/2024 «Про присвоєння В. Жукову звання Герой України»
- ↑ У День українського добровольця ми дякуємо кожному й кожній, хто став на захист Української держави та суспільства – Президент вручив нагороди воїнам.