Журавинські
(Перенаправлено з Журавінські)
Журавинські (Журавінські, пол. Żórawińscy) — українських шляхетський рід Королівства Польського. Гілка роду Ходоровських. Прізвище походить від назви маєтності — Журавне.
Представники[ред. | ред. код]
- Ян (Іван) — син Станіслава з Ходорова і Берездівців, онук львівського стольника Дмитра;[1] помер у турецькій тюрмі, дружина Барбара Гербурт (з Фульштина), донька Гербурта з Фульштина,[2] сестра львівського підкоморія Пйотра Гербурта-Одновського, стала матір'ю Миколая Рея[3]
- Станіслав — підкоморій галицький, белзький каштелян, дружина — Софія Дідушицька, донька Рафаїла[4]
- Себастьян — галицький каштелян, дружина — воєводичка ленчицька Ельжбета Косцелецька, вдова Потоцького
- Софія — перша дружина руського воєводи Миколая Гербурта з Дідилова[5]
- Анна[6] — дружина скальського старости Миколая Лянцкоронського (їх син — подільський воєвода[7] Станіслав Лянцкоронський[6])
- Михайло — писар литовський, Луцький православний єпископ
- Олександр — зять Івана (Іоана) Борзобагатого[8]
- NN — дружина обозного, любомльського старости Станіслава Сіцінського
Цікаво, що[ред. | ред. код]
Генріх Горст добував камінь для своїх робіт у маєтностях Журавинських[9].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 31. (пол.)
- ↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 357.
- ↑ Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)
- ↑ Dzieduszyccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Żelewski R. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 449. (пол.)
- ↑ а б Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 335. (пол.)
- ↑ Там само. — S. 336.
- ↑ Жеребцова Л. Напад на господарського митника Великого Князівства Литовського Івана Яцковича Борзобагатого (на основі матеріалів луцької ґродської книги за 1561 р.) [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний збірник, вип. 16, 2013. — С. 394—412.
- ↑ Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba. — Lwów : H. Altenberg, 1901. — S. 115. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 30 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 758—759. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |