Берездівці

село Берездівці
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район/міськрада	Миколаївський
Рада
Основні дані
Засноване	1410 рік
Населення	1.658 тис осіб
Територія	2.347 км²
Поштовий індекс	81652
Географічні дані
Географічні координати	049.456 0024.14949°27′21″ пн. ш. 24°08′57″ сх. д.49.455833° пн. ш. 24.149167° сх. д. 49.455833, 24.149167
Водойми	річка Вишнівка (Іловець)
Місцева влада
Карта
Берездівці
Берездівці

Березді́вці (Броздовичі, пол. Brzozdowce, євр. Brizdivitz) - село у Миколаївському районі Львівської області, що сусідить на сході із містом Новий Розділ. Село лежить на ходорівській автотрасі, до Дністра звідси — 2 км.

Назва

Історики пов'язують слово «Берездівці» з берестовим лісом. Поруч з цією версією існують теорії про те, що на місці поселення був березовий ліс або ж, що у Берездівцях оселилися мешканці Берестя (сучасного білоруського міста Брест).

Історія

Перша згадка

Поселення є одним з найдавніших у Миколаївському районі. Перша згадка про Берездівці датується 1410 роком. Того року місцевий шляхтич Микола чи Бенедикт Бенько з дозволу Галицького біскупа Якоба Стрепи збудував у селі костел Воздвиження Чесного Хреста. Та відомо, що на той час село не тільки існувало, а у ньому вже діяв дерев'яний костел Різдва Діви Марії. Після смерті Бенька дідичем у Берездівцях став Ян з Сеняви — серед його документів якраз і знайдено першу згадку про поселення.

Місто Берездівці

У 1526 році населений пункт отримав Магдебурзьке право, а отже — статус міста. На правах більшої за село адміністративної одиниці, Берездівці дістали привілей влаштовувати ринок. Його у містечку організовували щотижня по середах.

Планування Берездівців досить схоже на інші європейські міста, а серед українських — на Львів. У центрі — площа Ринок, від якої починалося 6 вулиць. До костелу вела, відповідно, Підкостельна, до церкви - Підцерковна. Вулицею Боринецькою можна було зайти на залізничну станцію до сусіднього села Бориничі. На цій вулиці ще після приходу радянської влади стояв хрест в пам'ять про польське галицьке повстання 1846 року.

Інші три вулиці, які брали початок від Ринкової площі — Зелена, Болонна А і Болонна Б, вели на саму окраїну Берездівців, до придністровських лук.

Мало місто Берездівці і свою річку — Вишнівчик, через яку був прокладений дерев'яний міст. Віддавна на вулиці Болонній А стояла скульптура Ісуса Христа, яку виготовив відомий польський митець Антоній Сухоровський. Ще одна скульптура — святого Яна, була на Ходорівській дорозі. Цей пам'ятник знищили радянські війська у часи Другої світової війни.

Містечко було невеликим. На заваді його зростанню стали часті напади татар, які понищили Берездівці у 1618-1621 роках. Про те, що містечко, навіть у часи свого розквіту було невеликим, свідчиь зокрема те, що два поверхи в Берездівцях мала тільки одна кам'яниця — будинок польського товариства Народної школи. При ній діяв магазин сільськогосподарського товариства й концертний зал з гардеробом. Саме в цьому приміщенні відбувалися збори місцевого стрілецького товариства, ставилися аматорські вистави.

Берездівські українці мали окремий народний дім. Крім нього серед найвідоміших споруд містечка був двір — власність закладу графа Скарбека. При ньому діяла гуральня, у якій працювали сироти.

Єврейська громада

Як і кожне місто Галичини, Берездівці мали свою єврейську громаду. Вона розселялася на території, площею поза три гектари. У XVIII сторіччі євреї збудували у Берездівцях дерев'яну 12-метрову синагогу прямокутної форми. Як прийнято, у ній були два окремі приміщення для чоловіків та жінок. На жаль, до наших часів храм євреїв не дійшов — його розібрали нацисти під час Другої світової війни. Тоді ж із Берездівців до гетто в Стрию вивезли майже всю єврейську громаду. Сьогодні про її історію і культуру свідчить тільки старий цвинтар, розташований обабіч села.

Аннополь

1715 року невеличке поселення з цією назвою заснували біля Берездівців власники населеного пункту Францішек та Анна Центнери. За планами засновників, поселення мало стати більшим за Берездівці. Однак після смерті Центнерів зник і Аннополь. Він просто приєднався до Берездівців.

Образ Ісуса Берездівського

16 травня 1746 року в костелі Воздвиження Чесного Хреста на одній з ікон невідомого автора з'явилася кров. Цей факт офіційно завірений підписом та печаткою Львівського архієпископа Римокатолицької церкви Миколи Вижицького від 1 квітня 1747 року. А ікона Розп'яття Ісуса Христа Берездівецького набула великої популярності серед католиків. 1886 року стараннями берездівського ксьондза Йоахіма Мотикевича видано книгу, в якій описані зцілення завдяки іконі Розп'яття. Після Другої Світової війни у 1945 році образ перевезено до Польщі у містечко Камінь Поморскій, що на березі Балтійського моря. Там ікона Ісуса Берездівського зберігається у головному міському храмі — катедрі святого Івана Хрестителя.

Берездівці у ХХ сторіччі

З початку 1900-х у населеному пункті в двох довгих одноповерхових будинках діяла семикласна (до 1923 р. - шестикласна, до 1913 р. - 5-класна) школа. Викладали у ній польською мовою, щоправда, дві години на тиждень учні вивчали і українську. У приміщенні мешкав директор, а шкільне подвір'я прикрашав пам'ятник орла на честь 10-річчя незалежності Польщі Його встановлено у 1928 році. За польської влади телефонна мережа Берездівців складалася з чотирьох абонентів: пошта, поліційний пост, парафіяльна канцелярія і міська управа. Але було вуличне освітлення - для цього використовували нафтові лампи.

У 1924-му в Берездівцях трапилась велика пожежа. Її спричинило троє дітей, які біля хати пекли картоплю. Вогонь швидко поширився через немолочені скирти й фасолю, яких селяни тримали коло своїх, зазвичай дерев'яних, будинків. Таким чином внаслідок пожежі згоріли аж 40 хат.

1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи у Польщі Берездівці стали центром однойменно ґміни. До неї входили ще 9 сіл. Щоправда центром ґміни Берездівці побули недовго: 1939 року після приходу радянської влади змінився і адміністративний поділ.

До приходу радянської влади мали Берездівці і власну футбольну команду — «Стрілець». Її головними суперниками, як правило, були футболісти з Роздолу, «Орлята» з Бібрки, чи жидачівські «Стрільці». Репутацію непоступливого суперника мала й ходорівська єврейська команда «Дрор».

Уночі за Берездівцями наглядала добровільна варта, до якої щовечора заступали по 6 чоловіків. Особа, якій надійшов час чергувати, отримувала спеціальну палицю. До добровільної варти входили і поляки, і українці. Кожен стеріг свою територію. Українці вартували під церквою, поляки - під костелом. Так тривало до 1945 року. Тоді більшість берездівських поляків були писелені до Шльонського воєводства, що у Польщі.

У 1949 році село відвідала всесвітньо відома українська співачка Соломія Крушельницька. Кілька днів вона гостювала у своєї двоюрідної сестри Марії, яка мешкала у Берездівцях.

Виселення поляків

До 1945 року в селі мешкало більше 1700 мешканців. 70 відсотків з них були виселені до Польщі.

Спадщина

• Костел Воздвиження Чесного Хреста датований 1771 роком. Його архітектором був Бернард Меретин. Попередній костел у Берездівцях постав 1410 року і був зведений за кошти місцевого дідича Бенедикта Бенко. У 1769-1771 роках дідичка Піддністрян Францішка Жевуська виділила гроші на побудову сучасного мурованого костелу у Берездівцях в бароковому стилі. Новий храм постав на місці старого. Опісля його піддавали реставрації у 1903 році. Сьогодні ж будівля костелу — пам'ятка національного значення з реєстраційним номером 1370/1. До 1945 року у храмі перебувала ікона Розп’ятого Ісуса Христа Берездівського, що кровоточила. Після Другої Світової війни образ перевезено у польське містечко Камінь Поморскій, що на березі Балтійського моря. Натомість у берездівському храмі є копія цього образу.

• Церква Різдва Христового збудована 1906 року. Має 5 бань. Проектантом сакральної споруди виступив знаний український архітектор Василь Нагірний.

• Єврейський цвинтар

Визначні вихідці

• Олексій Ратич — історик-археолог, працівник Інституту археології АН УРСР, Інституту суспільних наук. Автор багатьох досліджень, розвідок. Займався розкопками у Перемишлі, Судовій Вишні, Звенигороді та Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

• Тарас Костур — слідчий, прокурор міста Стрий, начальник Львівського обласного управління юстиції. 1997 року йому присвоєно почесне звання заслужений юрист України. Будучи прокурором Стрия він не опротестував рішення міськради про перше в Україні підняття над міською ратушею синьо-жовтого прапора.

• Любомир Вовчук — футболіст-професіонал, провів 297 матчів у вищій лізі чемпіонату України. Виступав на позиції крайнього півзахисника. За час своєї кар'єри гравця найдовше грав у команді «Карпати» (Львів). У її складі став бронзовим призером чемпіонату України 1997/1998 років. З 2007 року став тренером, спочатку в тернопільській «Ниві», а згодом — у «Карпатах-2».

Посилання

• Сайт: Містечко Берездівці
• Інформація про село
• Польський сайт Берездівців
• Замки та храми України
• Сайт КСК "Берездівці"