Забарило Павло Микитович
| Павло Микитович Забарило | |
|---|---|
 Підполковник | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
.svg){kind=small} УНР |
| Військова служба | |
| Приналежність |
УНР |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| командир 3-го кінного полку Окремої кінної дивізії Армії УНР. | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Павло Микитович Забарило (15 січня 1889 р ; колишнє село Яблунька — тепер історична місцевість у місті Бучі ,Київської області. — липень 1945, Познань, Польща) — український військовик, підполковник Армії УНР.
Життєпис[ред. | ред. код]
Останнє звання у російській армії поручик.
Учасник Першого Зимового походу у складі 3-го кінного полку, сформованого 26 грудня 1919 р. з решток 3-ї Залізної дивізії Дієвої армії УНР.
З 22 травня 1920 р. — командир чоти 2-ї Чорноморської сотні 3-го кінного полку Дієвої армії УНР.
З 26 липня 1920 р. — т. в. о. помічника командира полку. З 21 серпня 1920 р. — начальник постачання полку.
З 29 вересня 1920 р. — командир 3-го кінного полку Окремої кінної дивізії Армії УНР.
3 жовтня 1920 р. був поранений у бою, евакуйований до шпиталю. 20 листопада 1920 р. повернувся до командування полком. З 30 червня 1921 р. — підполковник.
У 1920—30-х рр. жив на еміграції у Польщі.
25 січня 1945 р. СМЕРШ арештував Павла Забарила. Влітку того ж року липень 1945 р він загинув у тюрмі м. Познань, Польща.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
- ЦДАВОУ. — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С. 149; Спр. 919. — С. 59—63.
