Зав'язь

>Зав'язок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.</ref> (лат. ovarium, i n) — нижня потовщена частина маточки, в якій містяться насінні зачатки.

Якщо зав'язь прикріплюється до квітколожа тільки своєю основою, а вся інша частина її вільна, то її називають верхньою (картопля, помідори). Якщо зав'язь занурена у квітколоже, з яким вона зростається, то таку зав'язь називають нижньою (огірок, гарбуз).

У зав'язі маточки знаходиться порожнина — гніздо. Розрізняють одно- і багатогнізду зав'язі. Багатогнізда — утворюється в результаті зростання кількох плодолистків. Кількість гнізд рівна кількості зрослих плодолистків. У кожному гнізді на стінках зав'язі формуються насінневі зачатки. Їх може бути від одного (слива, вишня) до кількох тисяч (мак, орхідні).