Гарбуз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гарбуз
Pumpkins.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Гарбузоцвіті (Cucurbitales)
Родина: Гарбузові (Cucurbitaceae)
Рід: Cucurbita spp.
L.
Види
C. maxima
C. mixta
C. moschata
C. pepo

Гарбуз або Кабак[1][2] (лат. Cucurbita) — родова назва рослин з родини гарбузових. Однорічна трав'яниста рослина з повзучим стеблом, п'ятилопате­вими листками та великими жовтими квітками. Вирощують її на горо­дах і баштанах. Збирають восени достиглі плоди і сушать.

Етимологія[ред.ред. код]

Слово «Гарбуз» — запозичено з тюркських мов. В тюркську потрапило з перської, де буквально означало «віслячий огірок».[3]

Латинський іменник cucurbita походить від лат.cucumis, -eris, n «огірок» і orbitus, -a, um «круглий», і дослівно перекладається як «круглий огірок» (гарбуз та огірок належать до однієї родини). Як видовий епітет вжито грецьку назву рослини pepo, -onis m «гарбуз».

Історія[ред.ред. код]

Squash Decor.jpg

Гарбузові відомі досить давно. Мають важливе значення для тих, хто займається городиною, хоча й поступаються значенням хлібним культурам. Перевагою гарбузових є невибагливість до обробки ґрунтів, що не потребують орання.

Гарбузи поділяють на дві великі групи:

  • їстівні
  • кормові.

Їстівний гарбуз, сорти[ред.ред. код]

  • Арабатський
  • Грибовський зимовий 31
  • Миндальний 35
  • Мозолеєвський 15
  • Мармуровий
  • Херсонський
  • Український багатоплідний тощо.

Серед найскоростигліших сортів — Грибовський кущовий 189.

Кормові сорти[ред.ред. код]

Кабачки і гарбузи
  • Дніпропетровський кущовий
  • Мліївський
  • Багатоплідний
  • Стофунтовий гарбуз

Вирощування[ред.ред. код]

Vegetables de Chenonceau 2008.jpg

Висівати насіння у ґрунт слід після його зігрівання на сонці та досягнення температури у 12 — 14 градусів. Насіння замочують у теплій воді та витримують декілька годин перед садінням. На відміну від насіння редису, насіння гарбуза не тоне. У ямку з насінням також закладають гній або шкаралупу курячих яєць.

Перед сівбою бажано прогріти насіння до температури 50-60 градусів як профілактика від вірусних захворювань. Прогрівання роблять за 25-30 днів до замочування та сівби.

Квіти й запилення[ред.ред. код]

Квіти гарбузів — роздільностатеві, великих розмірів, жовті. Запилення — вітром та комахами. Сорти гарбузів добре запилюються перехресно. Якщо є мета отримати чисте сортове насіння, жіночі квіти запилюють штучно та закривають паперовими мішечками. Штучне запилення квітів також використовують для підвищення врожаю. Слабкі та неплодючі стебла вирізають.

Гарбуз у мистецтві[ред.ред. код]

Гарбуз — бажаний об'єкт в європейському мистецтві 17-18 століть, відтворений як у живописі, так і в кераміці, порцеляні, сріблі. Він частий гість у натюрмортах майстрів Італії, його залюбки малювали — * Руопполо (натюрморт з гарбузами, Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ)

Натюрморт (худ. Якопо да Емполі)

Насіння[ред.ред. код]

Важливе місце посіло й насіння гарбуза звичного їстівного (Cucurbita pepo L.). Вкрите твердою лушпайкою, висушене на повітрі, воно добре зберігається в сухому місці до сівби наступного року. Слугує ліками в народній медицині. Насіння також використовується для отримання гарбузової олії.

Один грам білка насіння гарбуза містить стільки ж триптофану, як повна склянка молока.[4]

Голозерний гарбуз[ред.ред. код]

Pumpkin lantern.jpg

Цікавим сортом є голозерний гарбуз. Його насіння не має звичного «парциру», який малим шматочком зберігся лише на кінчику насіння над зародком.

Вирощування голозерного гарбуза нічим не різниться він вирощування інших сортів. Закладають таке насіння на початку травня в землю на глибину 6 — 8 см та поливають теплою водою. Можна вирощувати поряд з кукурудзою та квасолею. На стеблині може бути до 4 гарбузин. Сорт охочий до поливу та внесення добрив. Непошкоджені та трохи підсушені гарбузи зберігаються до весни.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гарбуз звичайний
  2. Лікарські рослини
  3. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с. ISBN 966-00-0785-X.
  4. Kreft S and Kreft M (2007) Physicochemical and physiological basis of dichromatic colour, Naturwissenschaften 94, 935–939. On-line PDF

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]