Зарудний Митрофан Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрофан Іванович Зарудний
Народився 17 березня 1834(1834-03-17)
Заводи, Ізюмський повіт, Харківська губернія , Російська імперія
Помер 1883(1883)
Поховання Смоленське православне кладовище
Підданство Російська імперія
Національність Українець
Діяльність письменник, юрист
Мова творів російська
Батько Q110364504?
Брати, сестри Зарудний Сергій Іванович

Митрофан Іванович Зарудний (нар. 17 березня 1834 — пом. 1883) — російський юрист, письменник, брат Сергія Івановича Зарудного.

Походження[ред. | ред. код]

Митрофан Іванович Зарудний народився в родині поручника артилерії у відставці Івана Андрійовича (пр. 17901810 — ?) і Варвари Михайлівни[1].

Ця гілка українського козацького старшинського шляхетського роду Зарудних згадується з XVII століття і походить від Григорія Федоровича полкового осавула Миргородського козацького полку у 16881690 роках, та полкового судді того ж полку у 16901715 роках. Мати Митрофана Івановича була донькою полковника Михайла Матвійовича Куликовського і походила зі слобідського козацького старшинського роду молдовського походження Куликовських. Перший у роду на Слобідській Україні був Прокопій Куликовський, дворянин з оточування Молдовського князя Дмитра Кантеміра.

Життєопис[ред. | ред. код]

Народився 17 березня 1834 р. в слободі Заводи Ізюмського повіту в дворянській родині українського походження Зарудних.

Закінчив училище правознавства, служив у Сенаті і міністерстві юстиції, після селянської реформи був представником від уряду в світових з'їздах Катеринославської губернії, пізніше чиновником для особливих доручень при міністрі внутрішніх справ. Брав участь, як член-експерт, у роботі комісії, яка складала судові статути, працюючи переважно у відділенні судоустрою. Наприкінці 1860-х років був членом Одеської судової палати.

Його дружиною стала Софія Кавос (1841—1865), донька знаменитого російського архітектора, італійця за походженням, Альберта Кавоса.

У 1872 році брав участь у роботах заснованої під головуванням сенатора M. H. Любощинського комісії з перетворення волосних судів. Спостереження, зроблені ним у цей час, він виклав у книзі «Закон і життя». Написав також «Листи з Англії» (в «Руському віснику» на початку 1860-х років) і «Громадський побут Англії» (1865); був співробітником «Санкт-Петербурзьких відомостей» під редакцією В. Ф. Корша.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Модзалевскій В.Л. Малороссійскій Родословникъ. Томъ ІІ. Е-К. — Кіевъ : Типографія Т-ва Г.Л. Фронцкевичъ и Ко. Крещатикъ №42, 1910. — С. 313.(рос. дореф.)

Джерела[ред. | ред. код]