Засєдатєлєв В'ячеслав Васильович
| В'ячеслав Васильович Засєдатєлєв | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Вячеслав Васильевич Заседателев | |||||
 | |||||
| Народження |
14 березня 1923 Колпни (нині Орловська область) | ||||
| Смерть |
27 лютого 1996 (72 роки) Київ | ||||
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище | ||||
| Країна |
 СРСР | ||||
| Освіта | Військовий інститут інженерних військ Загальновійськової академії ЗС РФd | ||||
| Роки служби | 1942—1973 | ||||
| Партія | КПРС | ||||
| Звання |
 Полковник | ||||
| Війни / битви | Радянсько-німецька війна | ||||
| Нагороди |
| ||||
В'ячеслав Васильович Засєдатєлєв (рос. Вячеслав Васильевич Заседателев; 14 березня 1923, Колпни — 27 лютого 1996, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир відділення 218-го гвардійського стрілецького полку 77-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту, гвардії старший сержант.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 14 березня 1923 року в селі Колпнах (нині — селище Орловської області) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1953 року. У 1941 році закінчив десять класів середньої школи. Працював на целюлозно-паперовому комбінаті.
У січні 1942 року призваний до лав Червоної Армії. Навчався в Лепельському військовому піхотному училищі. У боях радянсько-німецької війни з серпня 1943 року. Воював на Донському, Брянському, Центральному і 1-му Білоруському фронтах. Був двічі поранений.
В ніч на 27 вересня 1943 року гвардії старший сержант В. В. 3асєдатєлєв в першому десантному човні переправився на правий берег Дніпра в районі села Неданчичів Ріпкинського району Чернігівської області і закріпився на плацдармі. Разом з бійцями відбив всі контратаки противника. Своїми діями група десантників забезпечила форсування водної перешкоди іншими підрозділами.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії старшому сержантові В'ячеславу Васильовичу Засєдатєлєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3243)[1].
У 1946 році закінчив Московське військово-інженерне училище, у 1956 році — Військово-інженерну академію. З січня 1973 року полковник В. В. 3асєдатєлєв — в запасі.
Жив у Києві. Помер 27 лютого 1996 року. Похований на Лук'янівському військовому кладовищі в Києві.
Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]
Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Бюст Героя встановлений у селищі Колпнах Орловської області.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [Архівовано 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Фролов П. И., Пирогов В. А., Макушев А. Ф. Боевое созвездие орловцев. Тула,1985
|
| |||||||
- Народились 14 березня
- Народились 1923
- Померли 27 лютого
- Померли 1996
- Поховані на Лук'янівському військовому кладовищі
- Члени КПРС
- Полковники (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Орловської області
- Учасники Другої світової війни