Здичавілі тварини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мустанг — здичавілий кінь американських прерій

Здичавілі тварини (engl. — feral animals) — загальна назва всіх видів і внутрішньовидових форм, що були одомашнені людиною, проте з різних причин перейшли до вільного життя у дикій природі.

Причини здичавіння[ред.ред. код]

Існує багато факторів формування диких форм передтим свійських (одомашнених) тварин. Трьома основними серед них є:

Приклади з теріології[ред.ред. код]

Окрім цих форм, існує кілька прикладів формування спонтанних здичавілих форм, які зберігають зв'язок з одомашненими формами і постійно відтворюються завдяки пластичній поведінці. Це, насамперед, стосується кількох форм хижих і гризунів, які швидко (в межах одного покоління) формують «дикі» субпопуляції, відновлюючи всі необхідні навички до формування популяційних груп, кормодобування, облаштування сховищ та розмноження:

Нерідко вони зберігають сталий генетичний зв'язок з материнськими популяціями і формують гібридні форми.

Роль у житті людини[ред.ред. код]

Здичавілі тварини — об'єкти особливої уваги з зв'язки з дослідженнями здатності тварин до акліматизації після інтродукції, у зв'язку з вивченням генетики та селекції свійських тварин, у зв'язку з вивченням історії розселень і господарства людини.

Інтродуковані людиною дикі кози (згадайте «Таємничий острів») та муфлони, таємнича історія південноамериканських альпаки (Vicugna pacos) та гуанако (Lama guanicoe) тощо.

Еволюція безпритульних тварин[ред.ред. код]

Для міських голубів в умовах відсутності природного добору характерний надзвичайний кольоровий поліморфізм

Внаслідок попереднього штучного добору тварини, що набули статусу безпритульних, формують популяційні групи з високим рівнем індивідуальних відмінностей. Попри це, в умовах потужного відбору в екзантропних умовах, у них формується принципово нова система морфологічних і генетичних ознак. Подібні дослідження проведено у численних зоологічних центрах на птахах (зокрема, на голубах), на комарах і дрозофілах, а також на котах і псах.

Зокрема, дослідженнями Є. Березкіної на псах та європейських науковців на котах показано, що в групах здичавілих тварин мінливість зменшується, і внутрішньогрупова дисперсія ознак стає значно меншою за внутрішньопопуляційну. Це розглядається як свідчення стабілізації генетичної структури мікропопуляцій і також як свідчення високого рівня інбредності в межах груп та низькі потоки генів між групами. Припускається, що в таких групах також йде потужний добір за рахунок жорстких обмежень панміксії і, відповідно, високої вибірковості шлюбних партнерів.

Загальною особливістю багатьох форм здичавілих тварин є повернення їх до близького з вихідним в їхній еволюції "дикого морфотипу".

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dingo — Australian Wild Dog Buzzle
  2. The dingo could be extinct within 20 years Greyhound Zoom
  3. «The Great Dingo Dilution» (PDF). Dr Laurie Corbett. Архів оригіналу за 2013-06-29. Процитовано 2008-10-08. 
  4. Dusicyon australis — IUCN