Земля і вода
У працях давньогрецького літописця Геродота, словосполучення земля і вода використовується для представлення вимоги Перської імперії умовної данини від міст або людей, які їм здалися.
Застосування в оповідях Геродота[ред. | ред. код]
У книзі четвертій, Геродот вперше згадує термін земля і вода у відповіді царя скіфів Іданфірса перському цареві Дарію.[1] У книзі 5 повідомляється, що Дарій послав глашатаїв, вимагаючи землі та води від македонського царя Амінти I, що той прийняв.[2] Це також було запропоновано афінському посольству до Артаферна 507 року до н. е., яке також підкорилося.[3] У 6-й книзі йдеться, як Дарій розіслав герольдів по всій Греції, вимагаючи землі та води для царя.[4] Було небагато міст-держав, які відмовилися.[5] У книзі 7 він розповідає, що коли перси відправили посланців до спартанців та афінян, вимагаючи звичного знаку капітуляції ― жертвування землі та води, спартанці кинули їх у криницю, а афіняни скинули в ущелину, натякаючи, що впавши на дно, вони могли «Набрати їх собі».[6][7]
Незадовго до другого перського вторгнення Ксеркса в Грецію, спартанці добровільно послали двох чоловіків знатного походження в Сузи для страти, як спокуту за смерть герольдів Дарія.[8] Це не задовольнило Ксеркса, який покарав греків, розгромивши спартанську армію та зруйнувавши Афіни.[9]
Тлумачення[ред. | ред. код]
Вимога землі та води означала те, що ті, хто здався персам, відмовлялися від усіх своїх прав на власну землю та всі багатства землі. Давши землю і воду, вони визнали перську владу над усім; навіть їхні життя тепер належали цареві персів. Потім стануться перемовини, щоб визначити зобов'язання та переваги підкорених.
Словосполучення «земля і вода» навіть у теперішній грецькій мові символізує безумовне підпорядкування завойовнику.
За словами сучасного історика Дж. М. Балсера, значення землі та води полягає в тому, що вони були зороастрійськими знаками та символізували васальну залежність від Перської імперії. «Перські герольди мандрували Грецією, вимагаючи визнання перського сюзеренітету та зороастрійських символів землі та води, знаків васалітету…».[10]
Однак, згідно з новим дослідженням Деніела Бекмана, приношення «землі та води» походить від неоассирійських звичаїв, що значило насильницьке завоювання міста, тоді як в імперії Ахеменідів це символізувало мирне, добровільне підпорядкування державі-сюзерену.[11]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN 978-1-10700-960-8.
- ↑ Joseph Roisman, Ian Worthington. «A companion to Ancient Macedonia» John Wiley & Sons, 2011. ISBN 144435163X pp 343—345
- ↑ Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN 978-1-10700-960-8.
- ↑ Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN 978-1-10700-960-8.
- ↑ Waters, Matt (2014). Ancient Persia: A Concise History of the Achaemenid Empire, 550–330 BCE. Cambridge: Cambridge University Press. с. 123. ISBN 978-1-10700-960-8.
- ↑ Herodotus The Histories, Book Seven, section 133.
- ↑ Herodotus, the Histories, book 7, chapter 133, section 1.
- ↑ «Двоє спартанців знатного походження і великого багатства, Спертій, син Антеріста, і Буліс, син Ніколая, з власної волі взяли на себе зобов'язання спокутувати перед Ксерксом провину вісників Дарія, які були вбиті в Спарті. Після цього спартанці відправили цих людей на страту до Мідії.» в LacusCurtius Herodotus Book VII: Chapter 134. Ця самопожертва сталася невдовзі після закінчення правління Дарія, коли Ксеркс мав вторгнутися до Греції під час Другої перської навали. Як пише Геродот: «До Афін і Спарти не послав Ксеркс вісників вимагати землі, і ось чому: коли Дарій раніше посилав людей з тією самою метою, то в одному місті прохачів кинули в яму32 , а в іншому - в колодязь, і наказали нести звідти землю та воду цареві. З цієї причини Ксеркс не послав жодної вимоги. Яке лихо спіткало афінян за те, що вони так вчинили з вісниками, не можу сказати, крім того, що земля їхня і місто їхнє були спустошені...» LacusCurtius Herodotus Book VII: Chapter 134.
- ↑ Holland, pp. 305—306
- ↑ J. M. Balcer, «The Persian Wars Against Greece: A Reassessment», Historia;; 38 (1989) p. 130
- ↑ Beckman, Daniel (2023). On a Possible Assyrian Source of the Achaemenid Demand for “Earth and Water”. The Intellectual Heritage of the Ancient Near East: 191—206. doi:10.1553/978OEAW85741.
Подальше читання[ред. | ред. код]
- Rung, Eduard (2015). The Language of the Achaemenid Imperial Diplomacy towards the Greeks: The Meaning of Earth and Water. Klio. 97 (2): 503—515. doi:10.1515/klio-2015-0035.