Імперія Ахеменідів

هخامنشیان Hakhamaneshiyan Імперія Ахеменідів ↓ 550 до н. е. – 330 до н. е. ↓ Держава Ахеменідів напередодні Саламінської битви Столиця Екбатана, Пасаргади, Парса, Сузи Мови Давньоперська мова, Арамейська мова, Еламська мова, Аккадська мова Форма правління монархія [[Категорія:Former monarchies}}|Азії, 550 до н. е.]] Цар  - 559 до н. е.–529 до н. е. Кир Великий  - 336 до н. е.–330 до н. е. Дарій III Історичний період Стародавній світ  - Засновано 550 до н. е.  - Засновано місто Персеполіс 515 до н. е.  - Завоювання Єгипту Камбізом II 525 до н. е.  - Греко-перські війни 499 — 449 до н. е.  - Успішне Єгипетське повстання, що приводить до Єгипетської незалежності 404 до н. е.  - Завойовано в ході війн Александра Великого 330 до н. е.  - Дарія III вбито Бессом 330 до н. е. Попередник Наступник Мідія Нововавілонська імперія Лідія 26-та династія Єгипту Селевкідська імперія Династія Птолемеїв Лісімах

Імпе́рія Ахемені́дів (перс.: هخامنشیان‎ МФА: [haχɒmaneʃijɒn]) — стародавня держава VI — IV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій.

Адміністративний поділ

Територія Перської імперії при Ахеменідах охоплювала території від Греції і Лівії до Індії. Держава була розділена на 20 військово-адміністративних округів (сатрапій), на чолі яких стояли спеціальні чиновники (сатрапи).

Експансія та загибель імперії Ахеменідів

• 844 до н. е. — перша згадка про Парсе зустрічається в анналах Салманасара III, царя Ассирії.
• Одночасно з Персією формується і інше індоєвропейське царство з центром в місті Ектабани — Мідія, засноване Дейоком за допомогою скіфів, які вторглися на Близький Схід із-за Кавказу в 674 до н. е. і підтримали повстання мідян проти Ассирійської імперії 673—670 рр. до н. е. Засновник правлячої династії Персії Ахеменідів, Ахемен, був вимушений визнати верховенство Мідії. За правління мідійського царя Фраорта (Фравартіса), що продовжувалося в 647—625 рр. до н. е., мідяни і перси вели безперервні війни зі скіфами, проте вже Кіаксар (623—585 рр. до н. е.), спадкоємець Фраорта, уклав зі скіфами і вавілонянами союз і обрушився на занепалу імперію Ассирії і в 612 до н. е. узяв Ніневію і Ашшур. Далі цар Мідії розправився з колишніми союзниками — скіфами (595—594 рр. до н. е.), після чого почав експансію, покликану збільшити мідійський вплив, особливо в Малій Азії, де існувало багате Лідійське царство. Битва на річці Галіс 28 травня 585 до н. е. між мідянами і лідійцями була перервана, оскільки почалося сонячне затемнення, передбачене грецьким мудрецем і філософом Фалесом Мілетським, і Кіаксар підписав з царем Лідії Аліаттом мирний договір.
• Династія Ахеменідів веде початок від Ахемена, вождя союзу перських племен. Нащадок Ахемена Кир Великий, що правив (558—530) в Парсі і Аншані (Півн. Елам), заснував величезну Перську імперію, що об'єднала більшість країн Близького і Середнього Сходу.
• 550—549 до н. е. була захоплена Мідія, протягом подальших трьох років були завойовані країни, що входили до складу колишньої Мідійської держави.
• 546 до н. е. — захоплення Лідії і грецьких міст Малої Азії.
• Між 545 і 539 до н. е. — захоплення значної частини Середньої Азії.
• 12 жовтня 539 до н. е. — захоплений Вавілон, Кир Великий коронований як вавілонський цар.
• 530—529 до н. е. — похід проти сакско-массагетських скіфських племен Середньої Азії.
• 525 до н. е. — перський цар Камбіз захоплює Стародавній Єгипет після битви при Пелусії.
• 522 до н. е. — невдала змова магів на чолі з Смердісом (Гауматою). Придушення змови Дарієм I, сином Гістаспа (Віштаспа), що убив Гаумату 29 вересня 522 до н. е. Початок панування Дарія I. Перенесення столиці в новозбудоване місто Персеполіс.
• 521 до н. е. — придушення Дарієм і його воєначальником Інтіферном вавілонського заколоту, на чолі якого є самозванці, що видають себе за Навуходоносорів, — спочатку Нідінту-Бел (відомий як Навуходоносор III), потім вірменин Арахі (Навуходоносор IV). Після цього було пригнічено декілька повстань в провінції, які підняли інші претенденти на трон. Дарій I остаточно приходить до влади і на згадку про ці події встановлює Бехістунський напис.[1]
• 521—486 до н. е. — правління в Персії Дарія I. Для зміцнення своєї влади, Дарій I будує нову столицю Парсу, відому грекам як Персеполіс («Місто Персів»), що стала четвертою резиденцією поряд з Пасаргадами, Екбатанами і Сузами, і збільшує число своєї особистої варти, «Безсмертних», що перетворилися на 10-тисячну гвардію. Хоча Дарій підсилив і розширив завоювання своїх предків, але залишив слід в перській історії саме як адміністратор.
• між 519 и 512 до н. е. — захоплені острови Егейського моря, Фракія, Македонія і північно-західна частина Індії.
• 512 до н. е. — адміністративна реформа: разділ імперії на сатрапії на чолі з сатрапами, кількість яких в різні часи коливалося в межах 20-24 сатрапій.
• 511 до н. е. — підкорення Фракії.
• 500—494 до н. е. — заколот грецьких колоністів в Іонії на чолі з Арістагором Мілетським проти перського панування, підтримане двома полісами материкової Греції — Афінами і Еретрією водночас використане персами як привід для війни з еллінами. Спочатку повсталим мешканцям Мілета вдається розгорнути наступ на Сарди, проте незабаром вони втрачають ініціативу і відходять до Ефесу, а вже в 497 до н. е. перси приступають до розгрому повстання в Іонії, в 496 до н. е. Дарий I знищує повсталий Мілет, а його населення виселяє в Месопотамію, а в 494—493 роках до н. е. він остаточно розправляється з повстанням грецьких колоній в Іонії.
• 490 до н. е. — Марафонська битва. Поразка персів від грецької армії Мільтіада.
• 484 і 482 до н. е. — повстання проти перської влади в Вавілоні. Царем Вавілону проголошений Шамаш-Ерібу, проте незабаром повстання пригнічене перською армією, перси вивозять з Вавілону ідол Бела-Мардука, ліквідують автономію Вавілонії і вавілонське громадянство.
• 480 до н. е. — вторгнення в Грецію армій Ксеркса. Ця кампанія відома, перш за все, битвами при Фермопілах, Саламіні і Платеї, що показали перевагу грецької демократії і героїзм воїнів Еллади.
• 404 до н. е. — відокремлення Єгипту від Перської імперії і відновлення незалежності з корінними фараонами XXIX династії (404—343 до н. е.).
• 401—400 до н. е. — династична боротьба в Перській імперії між царем Артаксерксом II Мнемоном і претендентом на перський трон — братом Артаксеркса, вихованим у грецьких традиціях Киром Молодшим, що мав у розпорядженні грецьких найманців на чолі з Клеархом. Поразка Кира Молодшого в битві при Кунаксі ще сильніше поглибили кризу.
• В 334 до н. е. македонський цар Александр Великий вторгся на територію держави Ахеменідів. Цар Дарій III став зазнавати поразок.
• В 331 до н. е. відбулася вирішальна битва при Гавгамелах, після якої Перська держава припинила своє існування. Країни і народи колишньої імперії підкорилися Александру Великому.

Царі Персії з династії Ахеменідів

В історичній традиції ахеменідських царів прийнято називати грецькими варіантами їх імен. У списку окрім цих загальноприйнятих еллінізованних форм приведені оригінальні перські імена.

• Ахемен — Хахаманіш (Haxāmaniš) ???—675 до н. е.
• Теісп — Джішпіш (Jišpiš) 675—640 до н. е.
• Кир I — Куруш I (Kuruš I) 640—580 до н. е.
• Камбіз I — Камбуджія I (Kambujiya I) 580—559 до н. е.
• Кир II — Куруш II (Kuruš II) 559—530 до н. е., засновник Перської імперії, вбитий Массагетами в бою.
• Камбіз II — Камбуджія II (Kambujiya II) 530—522 до н. е., покінчив життя самогубством.
• Дарій I — Дараявахуш I (Dārayavahuš I) 522—486 до н. е.
• Ксеркс I — Хашаярша I (Xašayārša I) 486—464 до н. е.
• Артаксеркс I — Артахшатра I (Artaxšaçrā I) 464—424 до н. е.
• Ксеркс II — Хашаярша II (Xšayārša II) 424 до н. е.
• Согдіан — Согдьяна (Sogdyāna) 6 місяців 423 до н. е.
• Дарій II — Дараявахуш II (Dārayavahuš II) 423—404 до н. е.
• Артаксеркс II — Артахшатра II (Artaxšaçrā II) 404-358 до н. е.
• Артаксеркс III — Артахшатра III (Artaxšaçrā III) 358—337 до н. е.
• Артаксеркс IV — Артахшатра IV (Artaxšaçrā IV) 337-335 до н. е.
• Дарій III — Дараявахуш II (Dārayavahuš II) 335—330 до н. е., вбитий Бессом, зайнявшим його місце.
• Артаксеркс V Бесс — Артахшатра V (Artaxšaçrā V) 330—329 до н. е., розіп'ятий.

З 329 року до н. е. Перська імперія припинила існування, була завойована Александром III Великим (Македонським).

Сатрапи і правителі Персії

• Багой, тіньовий правитель держави при Артаксерксах III і IV
• Мазей, сатрап Кілікії і Вавілону в 360 — 328 рр. до н. е.