Імперія Ахеменідів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
هخامنشیان
Hakhamaneshiyan
Імперія Ахеменідів
550 до н. е. – 330 до н. е.
Розташування Азії
Держава Ахеменідів напередодні Саламінської битви
Столиця Екбатана, Пасаргади, Парса, Сузи
Мови Давньоперська мова, Арамейська мова, Еламська мова, Аккадська мова
Форма правління монархія [[Категорія:Former monarchies}}|Азії, 550 до н. е.]]
Цар
 - 559 до н. е.529 до н. е. Кир Великий
 - 336 до н. е.330 до н. е. Дарій III
Історичний період Стародавній світ
 - Засновано 550 до н. е.
 - Засновано місто Персеполіс 515 до н. е.
 - Завоювання Єгипту Камбізом II 525 до н. е.
 - Греко-перські війни 499449 до н. е.
 - Успішне Єгипетське повстання, що приводить до Єгипетської незалежності 404 до н. е.
 - Завойовано в ході війн Александра Великого 330 до н. е.
 - Дарія III вбито Бессом 330 до н. е.
Попередник
Наступник
Median-empire-600BCE.png Мідія
Neo-Babylonian Empire.png Нововавілонська імперія
Lydia original area of lydia.jpg Лідія
Khafra - Quefrén.jpg 26-та династія Єгипту
Селевкідська імперія Seleucid-Empire 200bc.jpg
Династія Птолемеїв Ptolemaic-Empire 200bc.jpg
Лісімах LysimachusCoinWithHornedAlexander.jpg

Імпе́рія Ахемені́дів (перс.: هخامنشیانМФА: [haχɒmaneʃijɒn]) — стародавня держава VIIV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Територія Перської імперії при Ахеменідах охоплювала території від Греції і Лівії до Індії. Держава була розділена на 20 військово-адміністративних округів (сатрапій), на чолі яких стояли спеціальні чиновники (сатрапи).

Експансія та загибель імперії Ахеменідів[ред.ред. код]

  • Династія Ахеменідів веде початок від Ахемена, вождя союзу перських племен. Нащадок Ахемена Кир Великий, що правив (558530) в Парсі і Аншані (Півн. Елам), заснував величезну Перську імперію, що об'єднала більшість країн Близького і Середнього Сходу.
  • 550549 до н. е. була захоплена Мідія, протягом подальших трьох років були завойовані країни, що входили до складу колишньої Мідійської держави.
  • 546 до н. е. — захоплення Лідії і грецьких міст Малої Азії.
  • Між 545 і 539 до н. е. — захоплення значної частини Середньої Азії.
  • 12 жовтня 539 до н. е. — захоплений Вавілон, Кир Великий коронований як вавілонський цар.
  • 530529 до н. е. — похід проти сакско-массагетських скіфських племен Середньої Азії.
  • 525 до н. е. — перський цар Камбіз захоплює Стародавній Єгипет після битви при Пелусії.
  • 522 до н. е. — невдала змова магів на чолі з Смердісом (Гауматою). Придушення змови Дарієм I, сином Гістаспа (Віштаспа), що убив Гаумату 29 вересня 522 до н. е. Початок панування Дарія I. Перенесення столиці в новозбудоване місто Персеполіс.
  • 521 до н. е. — придушення Дарієм і його воєначальником Інтіферном вавілонського заколоту, на чолі якого є самозванці, що видають себе за Навуходоносорів, — спочатку Нідінту-Бел (відомий як Навуходоносор III), потім вірменин Арахі (Навуходоносор IV). Після цього було пригнічено декілька повстань в провінції, які підняли інші претенденти на трон. Дарій I остаточно приходить до влади і на згадку про ці події встановлює Бехістунський напис.[1]
  • 521486 до н. е. — правління в Персії Дарія I. Для зміцнення своєї влади, Дарій I будує нову столицю Парсу, відому грекам як Персеполіс («Місто Персів»), що стала четвертою резиденцією поряд з Пасаргадами, Екбатанами і Сузами, і збільшує число своєї особистої варти, «Безсмертних», що перетворилися на 10-тисячну гвардію. Хоча Дарій підсилив і розширив завоювання своїх предків, але залишив слід в перській історії саме як адміністратор.
  • між 519 и 512 до н. е.захоплені острови Егейського моря, Фракія, Македонія і північно-західна частина Індії.
  • 512 до н. е. — адміністративна реформа: разділ імперії на сатрапії на чолі з сатрапами, кількість яких в різні часи коливалося в межах 20-24 сатрапій.
  • 511 до н. е. — підкорення Фракії.
  • 500494 до н. е.заколот грецьких колоністів в Іонії на чолі з Арістагором Мілетським проти перського панування, підтримане двома полісами материкової Греції — Афінами і Еретрією водночас використане персами як привід для війни з еллінами. Спочатку повсталим мешканцям Мілета вдається розгорнути наступ на Сарди, проте незабаром вони втрачають ініціативу і відходять до Ефесу, а вже в 497 до н. е. перси приступають до розгрому повстання в Іонії, в 496 до н. е. Дарий I знищує повсталий Мілет, а його населення виселяє в Месопотамію, а в 494493 роках до н. е. він остаточно розправляється з повстанням грецьких колоній в Іонії.
  • 490 до н. е.Марафонська битва. Поразка персів від грецької армії Мільтіада.
  • 484 і 482 до н. е. — повстання проти перської влади в Вавілоні. Царем Вавілону проголошений Шамаш-Ерібу, проте незабаром повстання пригнічене перською армією, перси вивозять з Вавілону ідол Бела-Мардука, ліквідують автономію Вавілонії і вавілонське громадянство.
  • 480 до н. е. — вторгнення в Грецію армій Ксеркса. Ця кампанія відома, перш за все, битвами при Фермопілах, Саламіні і Платеї, що показали перевагу грецької демократії і героїзм воїнів Еллади.
  • 404 до н. е.відокремлення Єгипту від Перської імперії і відновлення незалежності з корінними фараонами XXIX династії (404343 до н. е.).
  • 401400 до н. е. — династична боротьба в Перській імперії між царем Артаксерксом II Мнемоном і претендентом на перський трон — братом Артаксеркса, вихованим у грецьких традиціях Киром Молодшим, що мав у розпорядженні грецьких найманців на чолі з Клеархом. Поразка Кира Молодшого в битві при Кунаксі ще сильніше поглибили кризу.
  • В 334 до н. е. македонський цар Александр Великий вторгся на територію держави Ахеменідів. Цар Дарій III став зазнавати поразок.
  • В 331 до н. е. відбулася вирішальна битва при Гавгамелах, після якої Перська держава припинила своє існування. Країни і народи колишньої імперії підкорилися Александру Великому.

Царі Персії з династії Ахеменідів[ред.ред. код]

В історичній традиції ахеменідських царів прийнято називати грецькими варіантами їх імен. У списку окрім цих загальноприйнятих еллінізованних форм приведені оригінальні перські імена.

З 329 року до н. е. Перська імперія припинила існування, була завойована Александром III Великим (Македонським).

Сатрапи і правителі Персії[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]