Знищення фракійських болгар 1913 року
Розгром фракійських болгар 1913 року (болг. Разорението на тракийските българи през 1913 г.[1]) — книга, в якій Любомир Мілетич описує масове вигнання і винищення болгар Східних Родоп, Східної Фракії і Малої Азії в рамках так званого Фракійського питання. Книга була видана Болгарською Академією Наук (Держпечать Софія, 1918 р.). У книзі описуються насильство і жорстокості, яким піддалися місцеві болгари. У результаті дій башибузуків близько 46 786 болгар стали біженцями, переселившись у власне Болгарію. Разом з тим, у своїх дослідженнях фонд Карнегі вказує на симетричну відповідь болгарського війська[2]. У тому ж році 48 578 мусульман переселилося в Османську імперію.
Знімки[ред. | ред. код]
У книзі Любомир Мілетич опублікував також 65 знімків тієї епохи.
-
№ 2. Постраждалі з с. Булгаркей -
№ 5. Малоазійські болгари з с. Чатал -
№ 31. Воєначальник Димітр Маджаров у останків двох друзів. Битва біля Фере. -
№ 42. Руйнування гр.Фере -
№ 58. Останки загиблих немовлят. Армаганська долина.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Site Suspended - This site has stepped out for a bit. Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 16 вересня 2013.
- ↑ 3.2. Thrace. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 16 вересня 2013.
| |||||||||||||||||
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з історії Болгарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |