Золота булла
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Золота булла (лат. Bulla Aurea), також Хрісовул грец. Χρυσόβουλλον — печатка, що скріплює декрети західноєвропейських і візантійських монархів у Середні віки та епоху Ренесансу. Спочатку стала застосовуватися у Візантії, де також означає тип візантійських імператорських грамот, до якої імператор власноруч пурпурними чорнилом вписував кілька слів, ставив підпис і дату. Хрісовул скріплювалися печаткою (іноді золотою) на шовковому шнурі.
У формі Хрісовулу публікувалися закони, міждержавні договори, найважливіші жалувані грамоти.
Найвідоміші Золоті булли:
- Золота булла 1136 папи Інокентія II
- Золота булла 1212 імператора Фрідріха II
- Золота булла 1213 імператора Фрідріха II
- Золота булла 1214 імператора Фрідріха II
- Золота булла 1222 угорського короля Ендре (Андрія) II
- Золота булла 1126 імператора Фрідріха II
- Золота булла 1267 угорського короля Бели IV
- Золота булла 1348 короля Богемії Карла I (пізніше став імператором Карлом IV)
- Золота булла 1356 імператора Карла IV Люксембурзького
- Золота булла 1702 імператора Леопольда I
 |
Це незавершена стаття про Візантію. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
