Золотомушка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Золотомушка
Золотомушка жовточуба  (Regulus regulus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Золотомушкові (Regulidae)
Рід: Золотомушка (Regulus)
Cuvier, 1800
Види
7, див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Regulus
ITIS logo.jpg ITIS: 179864
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13244
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Regulus

Золотомушка[1], королик або корольок (Regulus) — єдиний рід родини Золотомушкових або Королькових (Regulidae). Дрібні лісові птахи, що за зовнішнім виглядом нагадують синиць або вівчариків.

Морфологічні ознаки[ред.ред. код]

Довжина тіла 8—12 см, маса 5—8 г. Забарвлення має оливково-сірі або рудувато-сині відтінки; статевий диморфізм виражений не у всіх. Дзьоб тонкий і короткий, з невеликим гачком на кінці. Ніздрі прикриті дрібним пір'ям або шкіряною складкою. Ноги та пальці тонкі, з вигнутими кігтями та пристосовані для пересуванню по рослинності. Крила короткі та заокруглені, мають 10 махових. Хвіст з невеликою вирізкою, з 12 стернових пір'їн, за довжиною дорівнює крилу. Оперення м'яке. Повне линяння 1 раз на рік, після завершення сезону розмноження.

Поширення та місця існування[ред.ред. код]

Поширені в Євразії та Центральній Америці, Північній Африці (у межах північної півкулі). Населяють переважно хвойні рівнинні ліси та гірські зарості кущів.

Особливості екології[ред.ред. код]

Одні види є осілими, інші — кочують на обмеженій території; гірські популяції здійснюють сезонні вертикальні переміщення. Королики — рухливі птахи, що тримаються приховано серед густих гілок у кронах дерев.

Моногами. Гнізда у вигляді компактної, ретельно сплетеної чаші або сферичної форми з розташованим збоку льотком. Гнізда часто розміщені в густих кронах на кінцевих частинах гілок та практично недоступні для хижаків. Зовнішні стінки гнізда сплетені з трави та тонких гілочок, лоток вистелений шерстю та дрібним пір'ям. У кладці 4—10 білих або блідо-рожевих з бурими крапками яєць, забарвлення може сильно варіювати. Обидва батьки насиджують кладку близько 15 днів, стільки ж вигодовують пташенят. Після вильоту молоді виводки починають кочувати, об'єднуючись у більші зграя.

Живляться переважно тваринною їжею — дрібними безхребетними (павуки, комахи, їхні яйця, личинки та лялечки), яких збирають у кронах дерев, часто на самих тонких гілках, недоступним іншим, більшим за розміром птахам. Рідше поїдають насіння дерев. На землі шукають їжу рідко.

Походження та систематика[ред.ред. код]

Ймовірний центр походження золотомущок — помірні широти Євразії. Систематичне положення родини в ряді Горобцеподібних не зовсім зрозуміле, іноді відносили до родини кропив'янкових. Раніше до родини Жовтомушкових відносили 3 роди: Regulus, Lophobasileus та Leptopoecile. Нині родину вважають монотиповою з родом Regulus, що включає 7 видів, два з яких зустрічаються на території України.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список українських наукових назв птахів фауни України. — Київ—Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.

Посилання[ред.ред. код]

  • Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М.: Высшая школа, 1974. — 362 с.
  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М.: Агропромиздат, 1991. — 311 с. — ISBN 5-10-001229-3.