Зюркалова Анастасія Дмитрівна
| Анастасія Зюркалова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Анастасія Дмитрівна Зюркалова | |||
| Народилася |
23 жовтня 1991 (32 роки) Київ, Україна | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2016) | |||
| Заклад | Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» | |||
| Роки діяльності | 2002-дотепер | |||
| Батьки |
Дмитро Зюркалов Оксана Омелянчик | |||
| IMDb | ID 2487762 | |||
|
| ||||
 Анастасія Зюркалова у Вікісховищі | ||||
Анастасія Дмитрівна Зюркалова (нар. 23 жовтня 1991, Київ, Україна) — українська акторка кіно та театру.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 23 жовтня 1991 року в Києві. Навчалася у київській гімназії № 32 з лінгвістичним ухилом, де вивчала англійську та німецьку мови[1]. Відвідувала художню студію, займалася плаванням, фотографією і малюванням. Навчалася у київській модельної студії «Карін».
У кіно опинилася випадково, коли їй було 10 років. Потрапила на кастинг мелодрами режисера Оксани Байрак «Сніжне кохання, або Сон у зимову ніч» за сценарієм Валентина Азернікова.
Після першої виконаної ролі в кіно вирішила стати професійною акторкою. Режисер Оксана Байрак зняла Настю в головних ролях багатьох своїх фільмів. Роль дівчинки з Прип'яті у фільмі «Аврора» була написана спеціально для неї.
2016 року з відзнакою закінчила Київський театральний університет ім. Карпенко-Карого (майстерня Народного артиста України Миколи Рушковського).
Дебют на професійній театральній сцені відбувся навесні 2014 року в постановці заслуженого артиста України режисера Ігоря Славинського «Антігона» (роль Антігони), в Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я». Давала уроки у дитячому клубі «Champion Kids» за напрямком «акторська майстерність»[2].
У перший тиждень російського вторгнення в Україну виїхала до Канади, де заробляє офіціанткою[3].
Сім'я[ред. | ред. код]
Мати Анастасії — чемпіонка світу з гімнастики Оксана Омелянчик[4], батько — колишній військовий, а нині бізнесмен Дмитро Зюркалов[5]. У Анастасії є брат Іван.
Театральні роботи[ред. | ред. код]
- 2014 — «Антігона» Жана Ануя; реж. Ігор Славинський — Антігона[6]
- 2014 — «Безіменна зірка» за п'єсою Михаїла Себастіана; реж. Бєсєдін — Елеонора Замфіреску[7]
- 2015 — «Врятуйте наші душі» Костянтина Симонова; реж. Микола Рушковський — Жінка, на якій він одружився[7]
- 2015 — «Танець „Делі“» Івана Вирипаєва; реж. Артур Невінчаний, Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» — Лєра[8]
- 2015 — «Стан облоги» Альбера Камю — Чума
- 2015 — «Диваки» — Мати
- 2016 — «Тарганище» Корнія Чуковського — Горобець[9]
- 2021 — «Вишневий сад» за п'єсою Антона Чехова; реж. Слава Жила, Київський академічний театр «Актор» — Аня[10]
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2002 | ф | Снігове кохання, або Сон у зимову ніч | Снежная любовь, или Сон в зимнюю ночь | Ляля, головна роль |
| 2003 | с | Жіноча інтуїція | Женская интуиция | Маша, дочка Олександра |
| 2004 | ф | Тобі справжньому | Тебе, настоящему | Ліза / Варя |
| 2005 | с | Жіноча інтуїція 2 | Женская интуиция-2 | Маша, дочка Олександра |
| 2006 | ф | Аврора | Аврора | |
| 2010 | с | Маршрут милосердя | Маршрут милосердия | Маша |
| 2011 | с | Останній кордон. Продовження | Последний кордон. Продолжение | Аня, подруга Юри |
| 2014 | с | Лабіринти долі | Люська | |
| 2015 | с | Нюхач-2 | Поліна Міхєєва | |
| 2016 | ф | Моя бабуся Фані Каплан | ? | |
| 2021 | ф | Простір | ? |
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
- 2004 — висунута на українську премію «Телетріумф» у номінації як «Найкраща акторка», за роль у фільмі «Жіноча інтуїція».
- 2005 — лауреат X Всеросійського фестивалю візуальних мистецтв у м. Туапсе у номінації «Найкраща акторка», за роль у фільмі «Тобі справжньому».
- 2007 — спеціальний приз фестивалю «Кіно-Ялта 2007» за дебют у фільмі «Аврора».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Настя Зюркалова за гонорар в «Аврорі» купила фотоапарат. Архів оригіналу за 24 лютого 2019. Процитовано 2 липня 2017.
- ↑ Зюркалова Анастасія|Champion Kids[недоступне посилання]
- ↑ Микола МІЛІНЕВСЬКИЙ (2 травня 2024). Так, я втікла, тому що було страшно: зірка фільмів Оксани Байрак пояснила чому не повертається в Україну. «Інформатор». Процитовано 4 травня 2024.
- ↑ Стало відомо, куди зникла маленька дівчика з фільмів Оксани Байрак. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
- ↑ Оксана Омельянчик: «У спортивній гімнастиці прогрес колосальний»
- ↑ Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я». «Антігона». Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
- ↑ а б Дипломна вистава 4-Б акторського курсу «Спасите наши души». Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я». «Танець Делі». Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
- ↑ Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я». «Тарганище». Архів оригіналу за 27 червня 2017. Процитовано 2 липня 2017.
- ↑ Любов БАЗІВ (2 червня 2021). Вишневий сад у вогні. Театральна прем’єра (укр.). «Укрінформ». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Анастасія Зюркалова на сайті IMDb (англ.)
- Анастасія Зюркалова [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] неофіційний сайт(рос.)
|
