Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
48°40′21″ пн. ш. 26°34′25″ сх. д. / 48.6726256465479779° пн. ш. 26.57378854499591014° сх. д. / 48.6726256465479779; 26.57378854499591014Координати: 48°40′21″ пн. ш. 26°34′25″ сх. д. / 48.6726256465479779° пн. ш. 26.57378854499591014° сх. д. / 48.6726256465479779; 26.57378854499591014
Тип історико-культурний заповідникd і музей-заповідникd
Склад Кам'янець-Подільська фортеця, Вірменська криниця, виставкове приміщенняd, Туристично-інформаційний центр, Будинок польського магістрату і Будинок Вірменського єпископаd
Країна  Україна
Адреса вулиця Іоанно Предтеченська, 2, Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Україна[1]
Засновано 1890
Сайт muzeum.in.ua
Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник. Карта розташування: Україна
Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник (Україна)
Мапа

CMNS: Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник у Вікісховищі
Кам'яна ікона святого Димитрія. Початок ХІІІ століття

Кам'яне́ць-Поді́льський держа́вний істори́чний музе́й-запові́дник — музей у місті Кам'янець-Подільський Хмельницької області. Внесений до міжнародного реєстру визнаних всесвітніх музеїв

Історія[ред. | ред. код]

Заснований 1890 року як «давньосховище» старожитностей на базі зібраних членами Комітету пам'яток з історії й культури Поділля та здійснених ними численних описів міст, містечок і сіл губернії. З початку свого існування музей формувався як краєзнавчий заклад, що зосереджував різноманітні матеріали та відомості з місцевої історії, природи, народного побуту і мистецтва. 1903 у зв'язку з перетворенням Комітету на Подільське церковне історико-археологічне товариство відповідно змінилася й назва заснованого при ньому музею. Очолював обидві інституції відомий дослідник Поділля Ю.Сіцінський, який уклав та опублікував (1904, 1909) детальні описи пам'яток музею (понад 7,5 тис. одиниць зберігання). Поряд із церковними старожитностями (бл. 2 тис. одиниць зберігання) найзначнішими були колекції пам'яток археології та історії (бл. 3,5 тис. одиниць зберігання), етнографії (понад 1 тис. одиниць зберігання), «мови і письма» (бл. 1 тис. одиниць зберігання), образотворчого мистецтва (понад 600 одиниць зберігання). До збірок історичного змісту входили: нумізматична колекція; матеріали, пов'язані з соціально-економічним розвитком міст (діяльністю магістратів, ремісничих цехів і управ); підбірки стародавніх карт, планів, атласів губернії, деяких населених пунктів і фортець; грамоти й автографи відомих історичних осіб; рідкісні примірники рукописів і стародруків (16–17 ст.), у тому числі «Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє» П.Беринди. У 1920-ті рр. пам'ятки зібрання увійшли до складу місцевого історико-археологічного музею (нині — Державний історико-культурний заповідник у Кам'янці-Подільському).

1937 року розмістився на території Старої фортеці.

29 червня 1990 року Петропавлівський костел заново відкрито для богослужіння. 1997 року фонди музею-заповідника перевезено у нові відреставровані приміщення. Директором музею стала Л. П. Станіславська. Після капітального ремонту 1999 року в пам'ятці архітектури 18-19 ст. створено нову експозицію художнього відділу музею. Розпочато великий обсяг реставраційних робіт у баштах і підземеллях фортеці. 2001 року у залах колишнього Вірменського торгового будинку, пам'ятці архітектури 16-17 ст. побудована експозиція відділу археології. Після проведення ремонту на 2-му поверсі Ратуші, музеєм відтворено інтер'єр середньовічних залів засідань. У залах Ратуші музеєм побудовані експозиції відділів: «Історія грошового обігу на Поділлі», «Історія Магдебурзького права та самоврядування на Поділлі». У 2006 році музейні працівники розпочали проведення нічних екскурсій у фортеці. У 2008 році рішенням міськвиконкому, музею передано приміщення Вірменської криниці — пам'ятки архітектури XVII ст. 2009 року на території Старої фортеці відкрито нову історичну експозицію «Поділля у ХХ-XIX ст. ст.». 120 років з часу заснування Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника відзначили у 2010 році. З 2011 року директор музею — Травінський Віктор Степанович. На баланс музею передано ТІЦ та Виставкову залу.

Сьогодення[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день музей обслуговує 8 об'єктів:

  • Галерея мистецтв — приміщення колишньої духовної семінарії (пам'ятка архітектури XVIII ст.)
  • Відділ старожитностей — в минулому Вірменський торговий дім (пам'ятка архітектури XVII ст.)
  • Фонди музею
  • Виставкова зала — вул. Соборна, 29 а
  • Кам'янець-Подільський Туристично-Інформаційний Центр

На об'єктах музею проводять екскурсії, семінари, святкують урочисті події, організовують театралізовані виступи (найвідомішим є театралізоване дійство «Нічна екскурсія в Старій фортеці» — проект, презентований відвідувачам 2006 року; за основу театралізованого дійства взяті історичні події та персонажі XVI—XVII ст.).

Директори[ред. | ред. код]

У 19391941, 19451970 роках старшим науковим співробітником музею працювала етнограф Тамара Андріївна Сис.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Е. М. Піскова. Давньосховище Подільського єпархіального історико-статистичного комітету [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 276. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • Приходько М. Знати і вивчати багатства своєї Батьківщини — завдання кожного трудящого // Прапор Жовтня. — 1946. — 6 березня. — С. 2.
  • Приходько М. Відкриття музею // Прапор Жовтня. — 1947. — 1 травня. — С. 2.
  • Вікторський Н. Пам'ятник історії Поділля // Прапор Жовтня. — 1947. — 27 травня. — С. 2.
  • Сис Т. Подарунок для музею // Прапор Жовтня. — 1967. — 16 грудня. — С. 4.
  • Козлова Н. Музею — вісімдесят // Прапор Жовтня. — 1970. — 6 жовтня. — С. 4.
  • Козлова Н. У нас — ювілей: 18 травня — Міжнародний день музеїв // Прапор Жовтня. — 1980. — 17 травня. — С. 4.
  • Подобна Т. Другий у Європі: Наші інтерв'ю // Прапор Жовтня. — 1989. — 28 січня. — С. 2.
  • Кравчук Л. А що у музейних фондах? // Прапор Жовтня. — 1989. — 14 червня. — С. 2.
  • Івасюк Є. Історія в експонатах // Прапор Жовтня. — 1989. — 3 жовтня. — С. 4.
  • Хотюн Г. М. Сторінки історії музею (1949—1984) // Музей і Поділля: Тези доповідей наукової конференції. — Кам'янець-Подільський, 1990. — С. 18.
  • Данілов І. Григорій Хотюн // Хмельниччина: роки становлення та поступу (1937—1997). — Хмельницький, 1997. — С. 79—82.
  • Музей-заповідник у Кам'янці // Кам'янець-Подільський вісник. — 2006. — 19 травня. — С. 8.
  • Нестеренко Валерій. Кам'янець-Подільський міський музей та місцеві органи самоврядування у 1920-1930-ті роки // Час: Інформаційний бюлетень. — 2006. — № 1 (1). — С. 6.
  • Будзей Олег. Музей у музеї // Подолянин — 2010. — 25 червня. — С. 7.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://muzeum.in.ua/