Канюк білоокий
| Канюк білоокий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_Photograph_By_Shantanu_Kuveskar_2.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Butastur teesa (Franklin, 1831)[2] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Circus teesa Franklin, 1831 Poliornis teesa (Franklin, 1831) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Каню́к білоокий[3] (Butastur teesa) — вид яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[4]. Мешкає в Південній Азії[5][6].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 36-43 см, розмах крил 86-100 см, середня вага 325 г. Самці є дещо більшими за самців (в середньому на 13%). Забарвлення переважно сірувато-коричневе, голова більш темна, на потилиці біла пляма. Крила довгі, вузькі, загострені, на крилах помітні білі плями, нижня сторона крил біла, стернові пера мають чорні кінчики. Хвіст рудий з темною смугою на кінці. Горло біле з широкою темною смугою по центру, нижня частина тіла поцяткована поперечними світлими смугами. Очі характерно жовтувато-білі, лапи і дзьоб жовтувато-оранжеві, дзьоб на кінці чорний[7].
Пташенята мають рудувато-коричневе забарвлення, а не біле, як пташенята більшості хижих птахів[8]. У молодих птахів голова світліша, охриста, райдужки карі, груди світлі, поцятковані темно-коричневими смужками, плями на горлі відсутні, над очима можуть бути світлі "брови". Вони набувають дорослого забарвлення у віці 2 років[9].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білоокі канюки мешкають на південному заході Ірану, в Пакистані, Індії, південному Непалі, Бангладеш і М'янмі. Іноді вони гніздяться на південному сході Афганістану, а бродячі птахи спостерігалися на сході Аравійського півострова. Білоокі канюки живуть в сухих тропічних лісах і рідколіссях, на полях і пасовищах. В передгір'ях Гімалаїв зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться сараною, кониками, цвірунами та іншими великими комахами, а також гризунами, амфібіями і плазунами, іноді також птахами (зазвичай хворими або раненими). Птахи можуть ловити крабів на болотах[10], а іноді вони вони можуть вполювати більшу здобич, наприклад, індійського зайця[11].
Сезон розмноження у білооких канюків триває з лютого по травень. Гніздо цих птахів являє собою платформу з гілочок, розміщується на сухому дереві[12] The usual clutch is three eggs, which are white and usually unspotted.[13]. В кладці 3 білих яйця. Інкубаційний період триває 24 дні, насиджують лише самиці. Будують гніздо і доглядають за пташенятами і самиці, і самці[14][15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Butastur teesa: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 грудня 2022
- ↑ Franklin, James (1831). Catalogue of Birds which were collected on the Ganges between Calcutta nad Benares, and in the Vindhyian hills between the latter place and Gurrah Mundela, on the Nerbudda. Proceedings of the Committee of Science and Correspondence of the Zoological Society of London: 114—125.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Hoatzin, New World vultures, Secretarybird, raptors. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 грудня 2022.
- ↑ Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 100—101.
- ↑ Ali S; SD Ripley (1978). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 1 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 256—258.
- ↑ Clark,William S; Schmitt,N John (1992). Flight identification of indian raptors with pale bars on upper wings. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89 (1): 1—3.
- ↑ Gnanaselvan, P (1992). Nesting of the White-eyed Buzzard-Eagle in Pudukudi, Thanjavur District. Newsletter for Birdwatchers. 32 (7&8): 16—17.
- ↑ Hume, AO (1869). My Scrap Book: Rough notes on Indian oology and ornithology. Baptist Mission Press, Calcutta. с. 286—288.
- ↑ Mackenzie, K (1894). Food of the white-eyed buzzard. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 9 (1): 101.
- ↑ Javed, Salim (1995). Hare in the diet of White-eyed Buzzard Eagle Butastur teesa (Franklin). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 92 (1): 119.
- ↑ Kanoje, R (1997). Nesting site of white-eyed buzzard in Kanha National Park. Newsletter for Birdwatchers. 37 (5): 90.
- ↑ Blanford, W.T. (1895). The Fauna of British India, Including Ceylon and Burma. Birds. Volume 3. London: Taylor and Francis. с. 362—364.
- ↑ Soni, R.G. (1993). Breeding of White-eyed Buzzard in the Thar Desert. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 90 (3): 506—507.
- ↑ Hume, AO (1890). The nests and eggs of Indian birds. Volume 3. R H Porter, London. с. 158—161.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |