Капчик Петро Михайлович
| Капчик Петро Михайлович | |
|---|---|
| біл. Пятрусь Капчык | |
| Народився |
1944 Жлобин, Гомельська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Помер | 4 травня 2020 |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | письменник, педагог, журналіст |
Петро Михайлович Капчик (біл. Пятрусь Капчык; 1944, Жлобин (за іншими даними — с. Рівнопілля Руденського (тепер — Пуховицького) району), Гомельська область, Білоруська РСР, СРСР[1] — 4 травня 2020) — білоруський письменник, педагог, журналіст. Представник білоруської діаспори в Україні, очолював спілку білоруської культури «Зорка Венера» в Ізяславі[1].
Працював у книжному магазині та навчався на факультеті журналістики Білоруського державного університету. Через політичні переконання навчання в БДУ не вдалося закінчити. Пізніше закінчив філологічний факультет Дагестанського державного університету в Махачкалі й отримав диплом з відзнакою.
Працював у Таджикській РСР в газеті «Кулябська правда». З 1983 року проживав у місті Ізяслав, де вчителював у місцевій школі. Добре володів та вважав для себе рідними білоруську, українську, російську та польську мови. У школі викладав польську мову[2].
Автор низки оповідань та гуморесок білоруською мовою.
Помер 4 травня 2020 року[3].
Джерела[ред. | ред. код]
- Пісьменнікі роднаго краю [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Жлобинська центральна районна бібліотека імені Н.К. Крупської (біл.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Міхась Слабоцкі. Руплівец з Ізяслава [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Беларусь сегодня
- ↑ П.М. Капчик. «Знаннями потрібно ділитися...» [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Тижневик «Партнер»
- ↑ Ганна Сурмач. Сьв. памяці Пятруся Капчыка // Беларус, № 639, люты — чэрвень 2020 г. — ISSN 1054-9455