Ізяслав

Ізяслав
Герб Ізяслава
Вид у Новий Заслав.
Ізяслав на мапі України
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Хмельницька область
Район/міськрада	Ізяславський район
Рада	Ізяславська міська рада
Код КОАТУУ	6822110100
Перша згадка	1390 рік
Магдебурзьке право	1583 року, поновлено 1754 (для Нового Заслава)
Статус міста	з 1583 року
Населення	▲ 17 216 (01.07.2012)
Площа	23,91 км²
Густота населення	720,03 осіб/км²
Поштові індекси	30300—30309
Телефонний код	+380-3852
Координати	50°07′08″ пн. ш. 26°49′17″ сх. д.
Висота над рівнем моря	226 м
Водойма	річки Горинь, Понора, Сошень
Відстань
Найближча залізнична станція	Ізяслав
До обл./респ. центру
- фізична	103 км
Міська влада
Адреса	вул. Незалежності,43 м. Ізяслав, Хмельницька обл., 30300
Веб-сторінка	http://iziaslav.km.ua/
Міський голова	Валентин Паньковський

Ізя́слав (Заслав, Жеслав) — місто в Україні, центр Ізяславського району Хмельницької області. Одне з ключових міст Погорини, історичний центр Заславщини, постав із поєднання двох міст: Старого Заслава (перша згадка 1390 рік) і Нового Заслава (перша згадка 1579 рік).

Сьогодні Ізяслав одне з найбільш депресивних міст області. Після занепаду великих промислових підприємств і розформування військових баз в 1990–2000-х роках місто залишилося без підстав подальшого існування.

Географія

Положення і дільниці

Річка Горинь на околиці міста.

Ізяслав розташовано в південно-східній частині Волині на Західній Україні над р. Горинню, яка творить тут обширну котловину починаючи під містом (урочище Остроня) і далі, простягаючись аж до Лонки (пол. łąka — лука, луг).

В цьому місці до Горині впадають дві менші річки Понора і Сошень. Водночас річки поділяють місто на ключові частини, що поєднуються між собою мостами.

На лівому, більш високому, вигіднішому для оборони, березі р. Горині розташувався Старий Заслав (Старе місто), що з пд. зх. боку відділяє р. Сошень від Улянівки та Видумки (Висранки), а з пн. сх. боку переходить у Лабази.

На правому, нижчому березі, розташований Новий Заслав (Нове місто), поділений р. Понорою на Середмістя та Майдан. Та частина Середмістя, що розташована в низині над Понорою зветься Кулишівкою. Середмістя тягнеться далі в напрямку шляхів на міста Славуту і Шепетівку, переходячи в Любартово, Голянову (Голянівську гору), аж поки місто не закінчується під Бабиною горою, де лежить наймолодша частина міста — Москалева могила.

Майдан же, у напрямку старосвітського костянтинівського гостинця переходить у Доси (рос. ДОС — дом офицерских семей — домівка старшинських родин) і далі в Куток, який відрізає від колишнього військового гарнізону залізниця. У пд. зх. напрямку Майдан переходить у Завод, яким закінчується, як і місто, Климівкою.

За Кулишівкою, між Середмістям, Кутком і Досами при вулиці Козацькій розкинулось Шляхенштрассе.

Клімат

Клімат Ізяслава характеризується як помірний і вологий, з м'якою зимою і теплим вологим літом. Середньорічна температура повітря становить +6.9°С. Найвища температура повітря спостерігається в липні-серпні. На ці місяці припадає і абсолютний максимум температури +35°С-+37°С. Найнижча температура зафіксована у січні. Абсолютний мінімум температури −35°С.

Середньорічна сума опадів становить 628 мм. Найбільша кількість опадів спостерігається у червні-липні, найменша — в кінці та на початку року.

Протягом року переважають західні та південно-західні вітри.

Середньорічна сума сонячного тепла, що надходить до земної поверхні міста становить 93 ккал/см². 87 % тепла надходить влітку і весною. Найвищий показник відбивання припадає на зимові місяці, в середньому 70-75 %.

Клімат Ізяслава
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Середня температура, °C	−5,7	−4,7	−0,4	7,5	13,6	17,2	18,3	17,4	13,1	7,0	2,0	−2,6	6,9
Норма опадів, мм	31	32	34	43	59	78	89	75	56	50	47	34	628
Джерело: Шепетівська метеостанція

Людність

Населення за мовою

За результатами першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року 47,5% мешканців Заслава послуговувалися їдишем; 31,6% українською; 13,7% російською; 5,4% польською; 0,2% німецькою; 1,6% іншими мовами.

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення міста був таким:

Мова	Число ос.	Відсоток
українська	17079	92.60
російська	1271	6.89
білоруська	28	0.15
молдовська	11	0.06
польська	9	0.05
вірменська	6	0.03
єврейська	4	0.02
німецька	2	0.01
циганська	2	0.01
румунська	2	0.01
угорська	2	0.01

Динаміка чисельності населення міста (1849–2010 рр.)

Найбільше населення Ізяслав мав у 2001 році — 18 444 мешканців за даними Всеукраїнського перепису.

Етимологія назви

Назва міста утворена на основі руського гідроніма «славута», тобто «річка». Таким чином топонім передусім вказує на розташування первісного міського поселення Заслав «за славутою», себто за річкою. В процесі розвитку української мови виникли варіанти вживання назви: Заслав, Жеслав тощо.

Назва міста на різних мовах, у різні часи:

• Zaslavia — латинська назва міста.
• Zasław — польська назва.
• זסלב — гебрейська назва.
• Изяслав, Изяславль — російська назва. Вживається згідно з указом російського імператора Ніколая ІІ від 1910 року.
• Saslau — німецька назва.
• Ізяслав — офіційна зросійщена назва, є українською транслітерацією російської назви міста.

Історія

Ймовірно до середини XIII століття на місці нинішнього Ізяслава розташовувався волинський город Кам'янець, знищений монгольським ханом Батиєм 1241 року.

Місто під назвою Заслав вперше згадано у привілеї наданому князеві Федору (Феодосію) Даниловичу Острозькому († бл. 1410) королем польським Владиславом Яґайлом і великим князем литовським Вітовтом 4 листопада 1386 року.

Згодом, 1390 року Владислав Яґайло підтверджує право володіння кн. Федора Даниловича на Острог і Заслав:

лат. Litterae Vladislai regis, quibus Theodoro duci pro defenco castro Vilnensi castrum Ostrog et Zaslaw cum suis allodiis jure perpetuo donat. Datum in Kozmince die dom. prox. post festum S. Luciae. Anno 1390.

Ягайло. XV ст.

Вітовт. XVII ст.

Вже 1411 року Владислав Яґайло і Вітовт вирішили особисто відвідати Заслав. Після смерті батька, який прийняв постриг в ченці Києво-Печерського монастиря, місто успадкував кн. Василь Федорович Красний († після 1461) одружений на княгині Ганці (Агафії) Іванівні Ямонтівні Подберезькій позашлюбній донці (?) великого князя литовського Вітовта. З ім'ям Василя Красного пов'язують зведення у Старому Заславі кам'яного замку в готичному стилі.

Замок у Старому Заславі. Вид на дитинець. Сучасне фото

Як і годиться волинському господареві князь Василь Федорович Красний поділив маєток між двома синами кн. Іваном і кн. Юрієм († бл. 1500). Від князя Юрія Васильовича бере свій початок гілка князів Заславських (1455).

Князь Андрій Юрійович Заславський († бл. 1535) був несповна розуму і мешкав у свого молодшого брата кн. Івана Юрійовича Заславського († бл. 1516) одруженого на кн. Олені Федорівні Четвертенській († після 1546). Після смерті молодшого брата, опіку над кн. Андрієм учинив кн. Костянтин Іванович Острозький. Андрій Юрійович всиновив сина Костянтина Івановича кн. Іллю Костянтиновича і водночас лишився під його опікою. Афера мала на меті відчужити у Заславських третину їхнього маєтку, серед ін. третю частину родового міста. У 1536 році, із смертю кн. Андрія Юрійовича, розпочалася виснажлива і довготривала судова тяганина між кн. Оленою Федорівною та її сином кн. Кузьмою Івановичем Заславським (* до 1511 — † 9. V. 1556) з одного боку і кн. Іллею Костянтиновичем Острозьким з іншого, яка призвела навіть до збройних сутичок між спорідненими князівськими родами. Лише у 1546 році великий князь литовський і король польський Зиґмунт ІІ Авґуст затвердив угоду згідно з якою вдова по Іллі Костянтиновичу Беата Костелецька відступала претензій й усі спірні маєтки поверталися до Заславських.

У той час Заслав був надійним форпостом, що неодноразово протистояв ворогам. Значні матеріальні і людські втрати на Волині спричинив несподіваний напад Заволзької орди у 1491 році, розбитої під заславськими мурами кн. Семеном Юрійовичем Гольшанським († 1505). Іншого разу в 1534 році, під стінами міста козацький гетьман Венжик Хмельницький розгромив багатотисячну татарську орду, яка щойно переправилася через р. Горинь і, як пише анонімний автор «Історії Русів»:

…повернувся із славою й великою здобиччю до Заслава і отримав від Короля листи віншування та вдячності, а від Поляків скрізь, куди приходив, тріумфальні зустрічі.

Герб Заслава, XVI ст.

Заславщина або як її тоді називали Заславське князівство (герцоґство) було отчиною кн. Заславських. Князі не підлягали місцевій адміністрації (повітовій чи воєводській), лише в деяких питаннях великому князю литовському чи польському королеві. На Заславщині безроздільно панувало князівське право (лат. jus ducale), завдяки чому вона фактично перетворилася на державу в державі. Суверенність землеволодіння відносилася до засадничих елементів княжого права. На території отчини князь міг (за Наталею Яковенко):

а) оголошувати устави, тобто власні розпорядження, надавати жалувані грамоти своїм підданим на землеволодіння під окресленими умовами служби, встановлювати незалежні від держави податки, повинності, пільги тощо; б) чинити суд над підданими, аж до смертної кари.

Окрім того кн. Заславські, яко «головні княжата» виводили власні збройні загони (почти) під родовим гербом, а не скажімо під стягом землі (в даному випадку Волині). Саме тому м. Заслав користувалося в XVI ст. гербом князів Заславських-Острозьких, гербом Баклай в червоному полі.

Запис до Пересопницького Євангелія зроблений Михайлом Василієвичем, що повідомляє про початок робіт над рукописом у Заславському монастирі Пресвятої Трійці. 1557 рік

У час коли український народ не мав власної держави, коли православна українська церква перебувала в занепаді, в Заславі була здійснена спроба культурно-мистецького окреслення властиво української перспективи національного поступу. По смерті князя Кузьми Івановича Заславського (†1556) вдова Анастасія Заславська (Гольшанська Дубровицька) († 1561) замовила виготовлення нарядного фоліанту — чотириєвангелія. Робота над перекладом і переписуванням євангелія розпочалася 1556 року в монастирі Пресвятої Трійці в Заславі, де було створено більшу частину книги. Закінчили роботу над євангелієм вже в монастирі Різдва Пресвятої Богородиці, що в Пересопниці (звідси й назва книги — Пересопницьке євангеліє) 1561 року, яка нині є присяжною книгою і національним символом українців.

Під 1567 роком вперше згадується антитринітарський (лат. ecclesia minor) пастор. Антитринітарії мали у Заславі свою друкарню і велику громаду, до якої належала кн. Олександра Романівна Санґушківна († 1602), перша дружина князя Януша Заславського (* бл. 1556 — † 4.VIII.1629), якого теж зараховували до своїх, хоч він і був кальвіністом (1603 року прийняв римо-католицизм).

Князі Януш і Михайло Заславські успадкували маєток по батькові кн. Янушу Кузьмовичу Заславському (* 1538–1543 — † 27.VII.1562). Янушеві належав Старий Заслав, а неодруженому Михайлові необлаштований Новий, що вперше згадується 1579 року:

Место Староє Жаславскоє парканом добре обваровано и ровомъ окопано, а Новое место так не ест опатрено, прото мещане и подданые, Старому месту подлеглые, половицу оного плацу од речкы Поноры парканом заробит и ров окопат, яко налепей и наслушней быт може в року прийшлом осмдесятом.

Наступна згадка про Новий Заслав датується 1581 роком. А вже 1583 родове місто Заславських було офіційно «клоновано».

Иж они [Януш та Михайло Заславські] на власном кгрунте своем Старом Жаславли по другой стороне места Старого Жаславля место Новое Жаславль ку пожитку своему осадити хочуть, якожь и осажовати почали, -

йдеться у привілеї, яким Новому Заславу надавалося маґдебурзьке право, щотижневий торг та право мати корчми.

Політика

Самоврядування

Територіальна громада Ізяслава здійснює місцеве самоврядування через представництво міської ради. Ізяславська міська рада має голову, апарат і виконавчий комітет — орган виконавчої влади і міську раду — орган законодавчий і контролюючий.

З 2006 року на посаду міського голови обраний Ігор Кондратюк, член партії «Реформи і порядок», а з 2009 року партії «Єдиний центр».

З листопада 2010 року Ізяславську міську раду очолює Валентин Паньковський, висуванець ВО «Батьківщина».

Ізяславська міська рада VI скликання налічує 30 депутатів, обраних по багатомандатному і одномандатних виборчих округах. За представництвом політичних сил вони поділяються наступним чином:

• ВО «Батьківщина» — 13
• Партія регіонів — 7
• ВО «Свобода» — 2
• Партія «Сильна Україна» — 2
• Народна екологічна партія — 1
• Соціалістична партія України — 1
• Партія «Єдиний центр» — 1
• Партія «Реформи і порядок» — 1
• Народна партія — 1
• Партія «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» — 1

Політичні вподобання мешканців

Під час повторного голосування президентських виборів 2004 року, в Ізяславі переважну кількість голосів здобув Віктор Ющенко.

За офіційними даними на позачергових парламентських виборах 2007 року при явці 81,3 %, результати були такі:

• «Блок Юлії Тимошенко» — 44,5 %
• «Блок Литвина» — 12,4 %
• Блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 9,7 %
• Партія регіонів — 5,5 %
• Соціалістична партія України — 1,7 %
• Комуністична партія України — 1,6 %
• Не підтримую жодного — 1,3 %

Під час повторного голосування з виборів Президента України 2010 року згідно з офіційними даними ЦВК кандидат на пост Президента України Юлія Тимошенко отримала 5918 голосів виборців (65,19 % голосів виборців, які взяли участь у голосуванні). Віктор Янукович отримав, відповідно, 2561 голосів (28,21 % голосів виборців, які взяли участь у голосуванні). Не підтримали жодного кандидата 443 виборці (4,87 % відповідно). Явка виборців зареєстрованих на дільницях склала 65,89 %.

Таким чином, 42,96 % зареєстрованих у місті виборців, віддали свої голоси за кандидата на пост Президента України Юлію Тимошенко, Віктора Януковича, відповідно, підтримали 18,59 %. Враховуючи мешканців, яким на день проведення виборів не виповнилося 18 років, які не є громадянами України чи були визнані судом недієздатними, а також тих, хто не був внесений до реєстру виборців, 34,54 % мешканців міста віддали свої голоси за кандидата на пост Президента України Юлію Тимошенко, Віктора Януковича, відповідно, підтримали 14,94 %.

Персоналії, пов'язані з містом

Арсен Річинський — лікар Ізяславської повітової лікарні

Паоло Фонтана — заславський будівничий

Цві Цур — уродженець Ізяслава

Герась Соколенко — заславський поет

Мар'ян Дубецький — уродженець Заслава

Гнат Порохівський — оборонець Заслава

• Андрух, Іван — командир полку Армії УНР
• Андрухович, Юрій — поет, письменник, бард
• Ан-ський, Семен — єврейський письменник, етнограф, громадський діяч
• Антонович, Володимир — історик, археолог, громадський і політичний діяч
• Бейзим, Ян — священомученик, місіонер
• Біденко, Йосип — підполковник Армії УНР
• Боболя, Анджей — священомученик
• Братковський, Данило — поет, громадський діяч
• Відорт, Грицько — бард
• Возняк, Тарас — культуролог, політолог, редактор
• Ганновер, Натан — єврейський богослов, проповідник, мемуарист, містик
• Гаюк, Семен — священик, церковний діяч
• Гославський, Маврицій — польський поет
• Довгалюк, Харитон — письменник
• Дубецький, Мар'ян — польський історик, громадський діяч
• Єзерський, В'ячеслав — російський письменник
• Єзерський, Мілій — російський письменник
• Жолтовський, Павло — мистецтвознавець, музейник
• Забілло, Катерина — українська військова і громадська діячка
• Заславська, Анастасія — княгиня, фундаторка «Пересопницького» євангелія
• Заславський на Острозі, Владислав Домінік — князь, політик
• Заславський, Олександр — князь, інтелектуал
• Коллонтай, Гуґо — польський політик, просвітник
• Коломійченко, Олексій — лікар-отоларинголог
• Жданов, Микола — генерал-хорунжий Армії УНР
• Коновалець, Євген — полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців
• Кмец, Антін — козак Армії УНР, герой Другого Зимового походу
• Коцюбинський, Михайло — письменник, громадський діяч
• Кривинюк, Михайло — філолог
• Куліш, Микола — письменник, драматург
• Лукомський, Георгій — мистецтвознавець, художник
• Матвійчук, Василь — спортсмен, бігун
• Мурженко, Олексій — радянський дисидент
• Наконечний, Євген — архітектор, мистецтвознавець
• Нечитайло, Віталій — історик, письменник
• Орда, Наполеон — польський літератор, композитор, музикант, художник
• Попович, Мирослав — філософ
• Порохівський, Гнат — полковник Армії УНР
• Римарук, Ігор — поет, редактор
• Річинський, Арсен — церковний і громадський діяч, пластун, лікар
• Санґушкова, Анеля — княгиня, політик
• Санґушкова, Барбара — поетеса, перекладачка, філантропка
• Саранчук, Петро — радянський дисидент
• Зассловер, Якоб — єврейський богослов, мазорит
• Сміт, Джон en — англійський колоніст Америки, мандрівник, вояк
• Соколенко, Герась — поет
• Стецький, Тадеуш — історик, краєзнавець
• Стецько, Ярослава — політик, журналістка
• Стецюк, Володимир — геоморфолог, геоеколог
• Струве, Йоган Крістоф Ґустав фон — російський дипломат
• Тичина, Павло — поет, перекладач, публіцист
• Фонтана, Паоло — архітектор
• Цур (Чортенко), Цві — ізраїльський військовий і державний діяч
• Чигринський, Дмитро  — футболіст

Нагору

Культура

У місті діє Центральна районна бібліотека, а також її відділення у Районному будинку культури, в яких зібрано книги для дорослих і дітей, освітні і періодичні видання.

В Ізяславі був також кінотеатр «Дружба», нині реконструйований під Будинок творчості дітей та юнацтва «Веселка».

У місті зареєстровано ряд неурядових та громадських організацій, зокрема, районна організація Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, районне товариство єврейської культури «Ейнікайт», районний Комітет сприяння культурному, духовному, економічному розвитку Ізяславського району Хмельницької області «Відродження», громадська організація Ізяславський Фонд розвитку «Заслав» тощо. Слідів їхньої діяльності виявити не вдалося, либонь вони існують лише про людське око.

Музей

З 2003 року розпочав свою діяльність Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей, розташований у Районному будинку культури. Нині музей пропонує переглянути експозицію з історії і етнографії Заславщини. Також доступна для оглядин галерея робіт місцевого художника Миколи Ткачука: живопис, скульптура, різьба по дереву.

Музичні колективи

«Музики Надгориння»

На терені Ізяслава діють такі музичні формації:

• Ансамбль української пісні «Терниця»,
• Інструментальна група «Музики Надгориння», діють при Ізяславському Районному Будинку Культури;
• Хореографічний ансамбль «Барвограй»,
• Хореографічний ансамбль «Оксамит»,
• Хореографічний ансамбль «Плеяда»,
• Інструментальний ансамбль «Гарний настрій», діють при Дитячій школі мистецтв.

Культурна спадщина

Костел Святого Йосипа

Комплекс пам'яток культури Ізяслава є одним з найцінніших і найзанедбаніших на Волині. Лише десять об'єктів у межах міста були занесені до Державного реєстру національного культурного надбання України. Охоплює Старе і Нове міста, що набули історично осібних урбаністичних укладів, днесь подекуди зовсім затертих «варварськими набігами» і байдужим ставленням.

Пам'ятки

• • готичні руїни церкви Святого Івана Хрестителя
  • руїни Старозаславського замку (XV ст.)
  • бароковий Монастир отців Бернардинів — нині в'язниця
  • Костел Святого Йосипа з розкішним паравановим фасадом
  • живописні руїни палацу князів Санґушків, Новозаславського замку та палацу князів Заславських (XVI–XVIII ст.)
  • залишки середньовічних мурів і валів міста, зокрема вздовж річок Сошені і Горині
  • Торгові ряди
  • зразки гебрейської архітектури: Велика і Новозаславська синагоги

Надмогильний пам'ятник Людвіки Яблоновської на католицькому цвинтарі

Цвинтарі

В Ізяславі нараховується 9 цвинтарів. З яких 5 у Старому місті і 4 у Новому.

• християнський цвинтар (при вул. Васьковецькій)
• Окописько — старий жидівський цвинтар (при пров. Острозькому)
• католицький цвинтар (при вул. Острозькій)
• новий жидівський цвинтар (за Старим містом, при шляху на Лютарку)
• комунальний цвинтар за містом
• католицький цвинтар (при вул. Незалежності, вхід з-від вул. Козацької)
• комунальний цвинтар (при вул. Незалежності)
• православний цвинтар (при вул. Незалежності)
• комунальний цвинтар (за містом, при шляху на Шепетівку)

Нагору

Релігія

На зібранні баптистської громади.

Більшість мешканців міста ідентифікують себе з православними християнами. Місто є центром Ізяславського благочиння Шепетівської єпархії УПЦ (МП), якому в межах міста підпорядковуються п'ять парафій, дві з яких розташовані на території установ пенетенціарної системи. На передмісті, під Бабиною горою, знаходиться каплиця Святих Апостолів Петра і Павла згаданої повище церкви. В липні 2010 року представниками УПЦ (МП) було захоплено частину недобудованого меморіалу «Жертвам тоталітаризму» по вулиці Шевченка й висвячено на каплицю.

На Заводі є парафія Святого Пантелеймона УПЦ (КП).

З багатьох колишніх парафій РКЦ донині діє лише одна — парафія Святого Йосипа.

Досить широко представлені протестантські деномінації. У місті є громади п'ятидесятників, харизматів, адвентистів (два відлами), баптистів, Свідків Єгови і єврейська месіанська громада.

Окрім цього в місті діє релігійна громада Міжнародного Товариства Свідомості Крішни.

Освіта

Загальноосвітні заклади:

• ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1
• ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, ліцей
• ЗОШ І-ІІ ступенів № 4
• ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 ім. О. Онищука, гімназія
• Загальноосвітня вечірня школа ІІ-ІІІ ст.
• Плужненський професійний аграрний ліцей

Навчально-виховні заклади

• Ізяславська спеціалізована загальноосвітня I–II ст. школа-інтернат для дітей з наслідками поліомієліту та церебальними паралічами

Інші

• Дитяча школа мистецтв
• Спортивна школа

Медії

Ізяславська районна рада і Ізяславська державна адміністрація видають тижневик «Зоря Надгориння», газету, що містить переважно офіційну інформацію і новини. Інколи про події у місті можна прочитати зі шпальт тижневика «Партнер», який, щоправда, віддає перевагу рекламі та оголошенням.

В Ізяславі діє також мережа кабельного телебачення ПП «Візит-Контакт». З січня 2009 року виробництво мережею власних програм було припинено.

З січня 2012 року видається тижневик «Майдан».

Працює інтернет-газета «Крапка».

Нагору

Економіка

Готель «Заслав»

Ізяслав є потенційно привабливим для туристів об'єктом. В місті функціонують два готелі (3-зірковий «Заслав» і пересічний «Явір»), бари і ресторани. Місто є осередком переробної промисловості — тут знаходяться тартаки державної і приватної форм власності, меблева фабрика «Інтер'єр». Першість в лісопереробці тримає ДП «Ізяславське лісове господарство». Натомість ДП ЗВК № 58 пропонує продукцію розмаїтого спектру, починаючи від високовольтного обладнання, деревообробних верстатів, інженерно-технічних засобів охорони, закінчуючи сувенірною продукцією і продуктами лісопереробки. Не менше розмаїття виробів пропонує і ДП ІВК № 31.

В Ізяславі функціонує ТзОВ «Бартнік», що виробляє 36 видів меду та медових сумішей і входить до трійки найбільших виробників згаданої продукції в Україні.

У місті функціонує один з провідних у реґіоні виробників хліба та хлібобулочних виробів ЗАТ «Ізяславський хлібозавод».

До промислових підприємств Ізяслава також належать ПП «Ізяславська швейна фабрика», ТзОВ «Євгеній» (переробка молока) і ТзОВ «М'ясопереробне підприємство „Аркон“», ТзОВ «Ізяславський Райагробуд» (будівництво, будівельні матеріали). ЗАТ «Ізяславська реалбаза хлібопродуктів» займається зберіганням і переробкою зернових.

Продуктові ряди на ринку після закінчення торгівлі

В місті діє відділення найбільшого приватного українського банку «ПриватБанк». Також в Ізяславі мають свої відділення «Державний ощадний банк України», «Райффайзен банк Аваль», «Надра Банк» і «А-Банк».

В місті функціонують кількадесят крамниць.

Четвер і субота вважаються в Ізяславі базарними днями. Торгівля відбувається на міському ринку, а також на вулиці Вокзальній і Вокзальному провулку. Нещодавно торгівлю на провулку вокзальному заборонили!

Крім державної лікарні та поліклініки у місті функціонують приватні медичний центр, три стоматологічні клініки і більше десятка аптек.

Транспорт

Mercedes-Benz Sprinter — типовий автобус міжміських сполучень.

Через місто проходять два територіальні автомобільні шляхи Т 2313 і Т 1804. В Ізяславі Т 2313 є об'їзною, що пролягає міською околицею.

Місто має безпосереднє і транзитне автобусне сполучення, забезпечуване приватними перевізниками, з Києвом, Львовом, Рівним, Житомиром, Хмельницьким, Тернополем, Полонним, Кам'янцем-Подільським, Кременцем, Шумськом, Острогом, Білогір'ям, Славутою, Шепетівкою, Нетішином, Старокостянтиновом, Судилковом, Красиловом, Плужним, Борисовом, Білогородкою, Добрином, М'якотами, Шекеринцями, Васьківцями, Клубівкою, Білевим, Тернавкою, Новим Селом, Радошівкою та ін. В Ізяславі по вулиці Онищука знаходиться автобусний вокзал. Зупинка автобусів «на Київ» знаходиться поблизу, на розі вулиць Незалежності і Онищука. Зупинка автобусів «на Нетішин» знаходиться на розі вулиць Шевченка і Козацької.

В місті функціонують п'ять служб таксі, що надають послуги пасажирських і вантажних перевезень: «Форсаж», «Фаворит», «Авто-Люкс», «Вояж», «Престиж».

Через Ізяслав проходить також залізниця Шепетівка — Ланівці. Залізничний вокзал Ізяслав знаходиться по вулиці Вокзальній в південно-східній частині міста. Також через Ізяслав проходить рейковий автобус Хмельницький - Лепесівка.

Найближчий аеропорт знаходиться в Рівному, на відстані близько 100 км.

Міжнародна співпраця

Міста й громади партнери:

• Острув-Мазовецька, Польща (протокол намірів)
• Брембате-ді-Сопра, Італія (протокол намірів)
• Ловеч, Болгарія (угода)
• Островський повіт, Польща (угода)

Цитати

Нині тихо і порожньо в місті і у замку; власники надто рідко його відвідують; коли-неколи монотонну містечкову тишу перериває відгук поштаревого дзвоника, прогуркоче бричка околичного шляхтича, який в справі поспішає до суду, в неділю чи на свято по церквах збереться богобійних громадка, на ринку голосно зазивають перекупки, і знову тихо і знову глухо. Така то черга всього на світі! — Тадеуш Єжи Стецький, Волинь. Статистичний, історичний і археологічний огляд

Стародавня легенда розповідає, що десь під Ізяславом, заховані скарби незліченні, щоб їх здобути, потрібно рішуче, під керівництвом сміливця, незважаючи на пожежі, провадити пошуки. Трудящі Ізяслава по-своєму реалізували легенду. Під проводом Комуністичної партії, долаючи труднощі, вони знайшли справжній скарб — радісне соціалістичне сьогодні і світле комуністичне завтра свого міста. — Леонід Коваленко, Ізяслав. Історичний нарис

Ого, таки справді — там була річка. Я тепер згадав. — Юрій Андрухович, Лексикон інтимних міст

Див. також

Ближні села
Лютарка	Михля	Путринці
Сошне	Ізяслав	Припутенка
Клубівка	Васьківці	Білеве

Ближні міста
Нетішин	Славута	Шепетівка
Шумськ	Ізяслав	Полонне
Білогір'я	Старокостянтинів	Гриців

Література

• Tadeusz Jerzy Stecki. Wołyń pod względem statystycznym, historycznym і archeologicznym. — T. 1. — Lwów, 1864. — T. 2. — Lwów, 1871. (пол.)
• Пероговский В. И. Город Заслав, история его и теперешнее состояние. Местечки Заславского уезда: Славута, Шепетовка, Судилков, Грицев, Корница, Лабунь, Белогородка и селения: Городище, Поляхова и Зелинцы // Волынские губернские ведомости. — 1868. — №№ 81-85. (рос.)
• Сендульский А. Город Заслав // Волынские епархиальные ведомости. — 1875. — Часть неофициальная. — № 20. — С. 794—808; № 21. — С. 830—840. (рос.)
• Теодорович Н. И. Город Заслав Волынской губернии: исторический очерк // Волынские епархиальные ведомости. — 1891. — №№ 22-25. (рос.)
• Галант И. Жертвы ритуального обвинения в Заславе в 1747 году // Еврейская старина. — 1912. — №2. (рос.)
• Коваленко Л. А. Ізяслав: історичний нарис. — Л., 1966.
• Коваленко Л. А. Ізяслав // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 263—274.
• Нечитайло В. В. Про час заснування Ізяславля // Український історичний журнал. — К., 1980. — Вип. 11, (№237).
• Никитенко М. М., Авагян А. Б. Древнерусское городище в городе Изяславле Хмельницкой области // Археологические открытия 1986 года. — Москва, 1987. (рос.)
• Goldberg J. Żydowski handel detaliczny w Polsce w XVIII wieku. W świetle polsko-hebrajskiego «Porządku kramarzów miasta Zasławia 1771 anno» // Przegląd humanistyczny. – 1993. – R.XXXVII. — № 4. (пол.)
• Винокур І., Журко О., Демидко С. Волинський Ізяславль — перлина на Горині. Нові археологічні дослідження // Хмельниччина волинська: Науково-краєзнавчий альманах. — Вип. 1. — Хмельницький, 1995.
• Кривенко А. М., Крощенко Л. М. Ізяслав. Місто, ансамблі, пам'ятки // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Історія. Економіка. Філософія. — 2001. — №5.
• Александрович В. інвентарі замків у Старому й Новому Заславі з XVII століття // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2005. — № 5.
• Метафора спільного дому. Заславщина багатьох культур. Матеріали наукової конференції 21-22 грудня 2006 року. — Ізяслав-Острог, 2006.
• Демидко С. Давньоруський «Ізяславльський» мікрорегіон // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради; зб. наук. пр. — Коростень, 2008. — Т. 1.
• Тесленко І. Заславська замкова книга як джерело до історії Південно-східної Волині // Наукові записки інституту археографії і джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ. — К., 2009. — Кн. 1. — Т. 19.
• Стецюк В. В. Ізяславський Край: природа – історія – людина. — «Сталь». — К.: 2009. — С. 67-68. — ISBN 978-966-15-5521-0
• Євген Осадчий. Ще раз про проблему історичних назв волинських міст, згаданих у статті 1240 р. Іпатіївського літопису // RUTHENICA. Щорічник середньовічної історії та археології Східної Європи / Наук. ред.: В. Ричка, О. Толочко. НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень з історії Київської Русі. — К.: Інститут історії України, 2011. — Том X.

Інтернет-ресурси

• Ізяслав на wikimapia.org
• Прогноз погоди в м. Ізяслав
• Облікова картка
• Сайт «Заслав»
• Сайт «Ізяслав»
• Веб-сайт готелю «Заслав»
• «Крапка»