Каспар Бартолін (молодший)
| Каспар Бартолін | |
|---|---|
 | |
| Народився |
10 вересня 1655[1][2][3] Копенгаген, Данія[4] |
| Помер |
11 червня 1738[1][2][3] (82 роки) Копенгаген, Данія[4] |
| Країна |
 Данія-Норвегія |
| Діяльність | анатом, викладач університету, суддя, археолог, лікар |
| Alma mater | Копенгагенський університет |
| Заклад | Копенгагенський університет |
| Батько | Томас Бартолін |
| Брати, сестри | Thomas Bartholind |
 Каспар Бартолін у Вікісховищі | |
Каспар Бартолін-молодший (лат. Caspar Bartholin Secundus; 10 вересня 1655 — 11 червня 1738) — данський анатом, який у 17 столітті вперше описав бартолінові залози. Відкриття бартолінових залоз іноді помилково приписують його дідові.[5][6]
Молодість і освіта[ред. | ред. код]
Бартолін народився в Копенгагені, Данія. Походив із знатної родини. Він онук теолога та анатома Каспара Бартоліна Старшого (1585—1629) і син лікаря, математика та богослова Томаса Бартоліна (1616—1680). Його дядьком був вчений і лікар Расмус Бартолін (1625—1698).[7]
Академічна кар'єра[ред. | ред. код]
Бартолін почав вивчати медицину в 1671 році у віці 16 років. З 1674 року навчався в Нідерландах, Франції та Італії. Коли він повернувся до Данії в 1677 році, його призначили викладачем натурфілософії в Копенгагенському університеті. Наступного року він отримав медичний ступінь і став професором Копенгагенського університету. У 1677 році він описав бартолінові залози, які носять його ім'я. Він був ректором Копенгагенського університету з 1687 по 1688 рік.[8]
У 1690 році він залишив свою академічну кар'єру, щоб стати суддею високого суду, ставши генеральним прокурором у 1719 році та заступником міністра фінансів у 1724 році.[8] Приблизно в 1696 році французький анатом датського походження Якоб Вінслов (1669—1760) був прозектором Бартоліна. У 1729 році Бартолін отримав орден Даннеброг.
Хагестедгард[ред. | ред. код]
У 1680 році Бартолін успадкував садибу Хагестедгард і маєток у Холбеку від свого батька. Він продав маєток Лауріцу Якобсену в 1686 році, але знову придбав його в 1695 році. Потім він продав його вдруге Урсулі фон Путбус у 1704 році.[9][10]
Роботи[ред. | ред. код]
- De tibiis veterum et earum antiquo usu, с. PP7, на «Google Books». Rome: B. Carrara, 1677 (Бартолін писав також про музику)
- De ovariis mulierum et generationis historia epistola anatomica, с. PA1, на «Google Books». Amsterdam: J. H. Wetstein, 1678
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Who Named It?
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #100023223 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Kasper Bartholin d. y., den föregåendes broder, f. 1655, d. 1738. Nordisk familjebok. Процитовано 1 січня 2019.
- ↑ Caspar Bartholin — læge Dansk Biografisk Leksikon Retrieved December 1, 2020
- ↑ Hill, Robert V. (March 2007). The contributions of the Bartholin family to the study and practice of clinical anatomy. Clinical Anatomy. 20 (2): 113—115. doi:10.1002/ca.20355. ISSN 0897-3806. PMID 16795028.
- ↑ а б Ole Grell; Andrew Cunningham (2016). Medicine, Natural Philosophy and Religion in Post-Reformation Scandinavia. Taylor & Francis. с. 149. ISBN 978-1-4724-3958-1.
- ↑ Hagestedgaard: Ejerhistorie. danskeherregaarde.dk. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
- ↑ Sag: Hagestedgård. kulturarv.dk. Процитовано 1 січня 2019.
|
