Катран звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Катран звичайний
Squalus acanthias2.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящеві риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Катраноподібні (Squaliformes)
Родина: Катранові (Squalidae)
Рід: Катран (Squalus)
Вид: Катран звичайний
Біноміальна назва
Squalus acanthias
Linnaeus, 1758
Ареал катрана звичайного
Ареал катрана звичайного
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Squalus acanthias
ITIS logo.jpg ITIS: 160617
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7797
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Squalus acanthias
Fossilworks: 151823[1] 151823[1]

Катра́н звичайний[2] або морський собака (Squalus acanthias) — вид акул родини катранових (Squalidae).

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Як і всі акули, катран має обтічну форму тіла, що вважається однією з досконалих для риб.

Довге і струнке тіло акул може легко розтинати воду і пливти з великою швидкістю. Паща її міститься на нижньому боці загостреного рила і півмісяцем загинається назад у постійному лютому оскалі. Всередині пащі є кілька рядів зубів, якими риби хапають, рвуть, ріжуть, подрібнюють їжу. Зуби в акул виростають на зміну вирваним, сточеним або тим, що випали.

Забарвлення сірувато-коричневе, спина темніша, з боків тіла поодинокі білі плями, черево світле.

В основі спинних плавців є кістяні загнуті шипи, уколи якими можуть викликати некроз тканин[3].

Для людини ця акула не становить небезпеки. Людина може лише поранитися колючками або променями плавців під час необережного перебирання улову.

Ареал[ред.ред. код]

Тримається зграями в придонних шарах води, але зустрічається і біля поверхні. Поява його біля берегів збігається з температурою води близько +14…+ 15 °C, тобто навесні та восени. Взимку зграї з риб різних розмірів (від 60 до 135 см) тримаються на глибинах 100—200 м, де температура води +7…+8 °С. Тут вони живляться хамсою й ставридою. А влітку, з травня по серпень, на глибинах 40—45 м переважають самиці завдовжки понад 100 см. У цей час дорослі самиці та молодь тримаються на глибинах понад 40 м. Тут вони живляться переважно шпротом і мерлангом, які не витримують значного прогрівання води й опускаються в придонні шари води.

Народжуваність[ред.ред. код]

Живородна акула. Самиця народжує понад 15 малят завдовжки 22— 27 см. Дорослими вони стають через 13—17 років. Розміри катрана не перевищують 150 см, а маса досягає 15—20 кг.

Господарча цінність[ред.ред. код]

З м'яса можна виготовляти консерви й балики. З печінки, маса якої становить до 30 % маси тіла, виробляють технічний і медичний жир, багатий на вітаміни А і D. З хвостів, голів та плавців виготовляють клей. Плавці також ціняться як харчовий продукт, а яйця, що досягають в діаметрі 4 см, можна споживати.

Джерела та література[ред.ред. код]

  1. а б в Fossilworks
  2. УДК 597.2/5(477) Ю. В. Мовчан «Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження)» — Збірник праць Зоологічного музею, 2008—2009, № 40 PDF
  3. Мінічева Г.Г., Толоконников ГЮ., Хуторной CO., Демчишина Н. М. 3.3 - Отруйні чорноморські риби // Методичні вказівки з практичних занять "Основи гідрології". — Одеський державний екологічний університет. — Одеса, 2004. — С. 28.
  • Щербуха А. Я. Риби наших водойм.— 2-ге видання, доп.— К.: Рад. шк., 1987.— 159 с., іл.