Кеніантроп платіопс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Kenyanthropus platyops
Період існування: пліоцен
Kenyanthropus.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Animalia
Тип: Chordata
Клас: Mammalia
Ряд: Primates
Родина: Hominidae
Підродина: Homininae
Рід: (?) Kenyanthropus
Вид: K. platyops
Біноміальна назва
Kenyanthropus platyops
Leakey et al., 2001

Кеніантроп платіопс (Kenyanthropus platyops) — викопний гомінід віком 3,2 — 3,5 млн років (пліоцен), його рештки виявлені поблизу озера Туркана в Кенії в 1999 році Юстусом СВ, який був членом команди Лікі. Сам Лікі (2001) припускає, що ця скам'янілість є зовсім новим членом роду, у той час як інші класифікують його як окремий вид австралопітека, а інші інтерпретують як особину австралопітека афарського.

Морфологія та опис[ред.ред. код]

Походження його назви має декілька причин: назва роду Kenyanthroups вчені пов'язують з Кенією, оскільки дуже багато різних видів гомінідів були виявлені там. Також назва Platyops походить від грецького слова platus, що означає плоскість (у даному прикладі — обличчя).

зліва

Відкриття цих скам'янілостей призвело до передбачення раціону ранніх гомінідів, що жили, приблизно, у той самий час, що й Австралопітек африканський. Це вражаюче відкриття, воно показало, що види були набагато більш різноманітні у далекому минулому, ніж вважалося раніше. Проте, навіть після детального дослідження їх черепа, відтворити їхній раціон повністю не вдалося. Крім того, немає свідчень матеріальної культури або чогось, що може свідчити про його поведінкові пристосування або спосіб життя.

Вважається, що вони жили в час "мозаїчної" флори — тобто саванні території часто межували поряд з густими тропічними лісами. Судячи з цих даних, можна зробити висновки, що Кеніантроп платіопс не був схожий на своїх "родичів". Уважають, що його спосіб життя кардинально відрізнявся, адже Кеніантроп платіопс мешкав у лісах, пересуваючись гілками дерев.

Експедиції[ред.ред. код]

Перша експедиція була у 1998 році, потім у 1999 році Лікі очолив експедицію до Кенії. Вони почали вести розкопки біля озера Туркана, який знаходиться в кенійській частині Великої Рифтової долини. Один з членів команди Юстус ВС, виявив череп. Цей череп мав багато характеристик, які бачили раніше в інших зразках, проте поєднання цих функцій ніколи не знаходили раніше. А загальна кількість скам'янілостей після обох експедицій складалася зі скроневої кістки, трьох щелеп, двох часткових щелеп і чотирьох зубів.

Таксономія[ред.ред. код]

Кеніантроп платіопс був повністю класифікований: як за краніологічною характеристикою, так і за традиційною (2001). Його щелепа не дуже сильного виступала вперед, якщо порівнювати Кеніантропа платіопса з його попередниками. Якщо говорити про будову скелета загалом, то Кеніантроп суттєво відрізняється від представників Homo, які були предками людини. Він має деякі подібності до австралопітека: розмір мозку, носової частини, суборбітальних і скроневих часток. Але відмінностей набагато більше, що дає підставу виділити кеніантропа платіопса в окремий рід, який ще варто дослідити, щоб дати якісь конкретні висновки.

Морфологія[ред.ред. код]

Kenyanthroups Platyops був досліджений Колларом і Вудом (2001). Краніометричні символи є розмірами вимірювань між стандартними черепними орієнтирами. Традиційні символи є найбільш широко використовуваними в систематичних дослідженнях мавп і ранніх гомінідів. В основному Kenyanthroups Platyops мали малі корінні зуби, які мають схожість з анатомічно сучасними людьми. Продовжуючи тему зубів, варто наголосити, що вони мали товстий шар емалі та кілька відростків з країв.

Еволюційний шлях[ред.ред. код]

Дослідження Кеніантропа платіопса зробило еволюційний шлях гомінідів більш заплутаним, оскільки вид належить до нового роду. Однак після відкриття решток у Кенії, науковці дійшли висновку, що Кеніантроп платіопс був одним із ранніх видів гомінідів.

Посилання[ред.ред. код]

  • Лікі, М. Г. та ін (2001). Новий рід зі Східної Африки, Природа, ПГС. стор. 433–440
  • Ліберман, Д. Є. (2001). Інша особа в нашій родині ПГС. стор. 419–420
  • Села-Конде, К. Дж. та Altaba, К. Р. (2002). Південно-Африканської журнал Science, том 98, стор. 229–232