Кобилінський Микола Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кобилінський Микола Андрійович
Народився 13 червня 1944(1944-06-13)
Закусили, Народицький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер 30 квітня 1989(1989-04-30) (44 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Україна
Національність Українець
Діяльність фізик
Alma mater Новосибірський державний університет
Галузь теоретична фізика
Заклад Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України
Вчене звання старший науковий співробітник
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1984)
Науковий керівник Рекало М.П.

Микола Андрійович Кобилінський  (нар. 13 червня 1944) — пом. 30 квітня 1989) український фізик, доктор фізико-математичних наук (1984), старший науковий співробітник Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Закусили Народицького району Житомирської області. 1967 року закінчив Новосибірський державний університет. Відтоді працював в Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова (аспірант, з 1970 року — молодший науковий співробітник, з 1978 — старший науковий співробітник відділу фізики елементарних частинок і астрофізики, від 1985 року — провідний науковий співробітник відділу фізики високих густин енергії.[1]

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Наукові дослідження стосувалися теорії і феноменології аналітичної S-матриці, методу комплексних кутових моментів, дуальних моделей, застосування реджевських моделей до аналізу і опису експериментальних даних. Зокрема, запропонував узагальнення дуальних вузькорезонансних моделей, у яких враховано ненульову ширину адронних резонансів, побудував і дослідив клас дуальних моделей з мандельстамівською аналітичністю. Теоретично і феноменологічно дослідив аналітичні властивості баріонних і ферміонних траєкторій Редже. Вивчав також померон і одерон, що домінують за високих енергій сингулярності Редже, та їхні внески в амплітуди пружної і непружної взаємодії адронів.

1970 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук «Фото та електроутворення мезонів в моделі полюсів Редже» Науковий керівник д.ф.-м.н. Михайло Рекало [2].

1984 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.04.02 — теоретична та математична фізика «Аналітичні моделі сильних взаємодій адронів»[3].

Основні публікації[ред. | ред. код]

Профіль Кобилінського М. А. в Scopus, Google Scholar [Архівовано 6 Травня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кобилінський Микола Андрійович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 4 Травня 2021. Процитовано 4 Травня 2021. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  2. ПАМЯТИ МИХАИЛА ПЕТРОВИЧА РЕКАЛО (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 Березня 2018.
  3. Кобилінський Микола Андрійович (Kobylinsky N.A.) (1944-1989). Google Академія. Архів оригіналу за 4 Травня 2021. Процитовано 4 Травня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України 1966—2016 / Редкол.: А. Г. Загородній (відп.ред.) — К.: Академперіодика, 2015. — 404 с. ISBN 978-966-360-301-8