Козюба Віталій Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Костянтинович Козюба
Народився 23 травня 1967(1967-05-23) (56 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Національність українець
Діяльність археолог
Alma mater Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1992)
Галузь археологія
Заклад Інститут археології НАН України
Науковий ступінь кандидат історичних наук (2016)
Науковий керівник Івакін Гліб Юрійович
Особ. сторінка iananu.org.ua/struktura-ia/naukovi-viddili/viddil-arkheologiji-kieva/spivrobitniki/kozyuba-v-k

Віталій Констянтинович Козюба (нар. 23 травня 1967, м. Київ) — український археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України. Учений секретар відділу археології Києва ІА НАН України[1]. Фахівець у вивченні історичної топографії Києва Х–XVIII ст., археології та історії Київської землі доби середньовіччя та раннього нового часу, архітектурної археології давньоруських монументальних споруд, історичної демографії, садибної забудови Південної Русі.

Біографія[ред. | ред. код]

У шкільні роки був учасником археологічного гуртка у Київському палаці піонерів ім. М. Островського під керівництвом Л. Л. Залізняка.

У 1986—1992 рр. навчався на кафедрі археології та музеєзнавства історичного факультету Київського університету спеціальність «історик, викладач історії»[2]. З 1989 року працює у відділі давньоруської та середньовічної археології Інститу Археології АН УРСР. З 2001 року — у відділі археології Києва того ж інституту.

З 2016 року кандидат історичних наук. Дисертаційне дослідження: «Садиба Х–ХІІІ ст. (за матеріалами південноруських земель)[3]», за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — член-кор. Г. Ю. Івакін.

Наукові інтереси[ред. | ред. код]

Історична топографія Києва Х–XVIII ст., археологія та історія Київської землі доби середньовіччя та раннього нового часу, архітектурна археологія давньоруських монументальних споруд, історична демографія, садибна забудова Південної Русі[4]. Дослідник брав участь в створені кількох каталогів археологічних пам'яток Київщини. Зокрема басейну р. Віта[5], Канівського водосховища та м. Києва[6].

Польові дослідження[ред. | ред. код]

Київська частина польових досліджень В. К. Козюби пов'язана з роботою Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України в м. Києві. Саме у ній він почав працювати в 1989 році на розкопках церкви ХІІ століття по вул. Вознесенський узвіз. У 2002—2004 дослідження по вул. Велика Житомирська та  Старонаводницька, розвідки у Феофанії у м. Києві. Дослідник брав участь у дослідженнях знакових для Київської археології об'єктів: Десятинної церкви (2005—2011)[7], Національного заповідника «Софія Київська» (2013—2014), церква Богородиці Пирогощі та Михайлівського Золотоверхого монастиря[8] (1996—1999). У 2011—2014, 2017 — очолював проведення розвідок на території м. Києва.

Становлення дослідника як польового археолога пов'язане з експедиціями В. О. Петрашенко та територією Канівського Подніпров'я. Зокрема він досліджував поселення в ур. Рожана Криниця біля с. Бучак Канівського району Черкаської області (1990, 1991 — Поліський загін Дніпровської давньоруської експедиції). У складі Канівської комплексної експедиції ІА НАН України (1993, 1994, 1997, 1998, 2004) досліджував поселення в ур. Ревутове біля с. Григорівка Канівського району Черкаської області; розкопки в м. Каневі; розвідка правого берега Дніпра від Трипілля до Канева і лівого від Процева до Ліпляве; обстеження городища Лисуха та інших пам'яток біля с. Бучак Канівського району. В 2000—2001 роках брав участь в Трахтемирівській експедиції ІА НАН України.

Третім важливим напрямком польових досліджень археолога є вивчення Київських околиць в широкому значенні[9][10][11]. Зокрема: 1996, 1997 — учасник археологічних досліджень Борисоглібської церкви Х–ХІІ ст. у м. Вишгороді Київської області; 1990—1991 розвідки басейну р. Віта в Київській області; 2014—2016 — учасник розвідок в Іванківському районі Київської області[12][13]; 2002 — дослідження у м. Вишгороді Київської області; 1993 — керівник розвідок у Кагарлицькому районі Київської області; 1992 — участь у роботі Дніпровської давньоруської експедиції по дослідженню поселення біля с. Софіївська Борщагівка Києво–Святошинського району Київської обл.

Також дослідник брав участь у роботі Придніпровського загону Дніпровської давньоруської експедиції поселення Автуничі Городнянського район Чернігівської області (1991 р.)

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Віталій Костянтинович Козюба займається популяризацією археології через публічні лекції[14].

Наукові праці[ред. | ред. код]

Автор близько 90 праць, зокрема:

  • «Місто Володимира» у Києві: історична реальність чи історіографічний міф? // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради. — Коростень, 2008. — T. I.
  • Південноруське сільське житло (матеріали до реконструкції заглибленого житла ХІ–ХІІІ ст.) // Археологія. — 1998. — № 1;
  • Узбережжя Канівського водосховища (каталог археологічних пам'яток). — К., 1999 (у співавт.);
  • Історико-демографічна характеристика давньоруської сім'ї (за матеріалами історичних та археологічних джерел) // Археологія. — 2001. — № 1;
  • Городище на Старокиївській горі // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради VIII—X ст. — К., 2004;
  • «Місто Володимира» у Києві: історична реальність чи історіографічний міф? // Стародавній Іскоростень і слов'янські гради. — Коростень, 2008. — T. I.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Козюба Віталій Костянтинович // Інститут археології Національної академії наук України. 1918—2014 / Гол.редактор — П. П. Толочко. — К.: ВД «АДЕФ-Україна», 2015. — 668 с.
  • Google Scholar
  • academia.edu [Архівовано 5 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • ORCID

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Козюба В.К. iananu.org.ua. Архів оригіналу за 7 Серпня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  2. ↑ Козюба Віталій Костянтинович. www.archaeology.univ.kiev.ua. Архів оригіналу за 15 Березня 2022. Процитовано 22 травня 2020.
  3. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій). Козюба Віталій Костянтинович. Садиба Х-ХІІІ ст. (за матеріалами південноруських земель). Спеціальність - 07.00.04-археологія. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Рукопис (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  4. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій). Козюба В.К. Садиба Х–XIII ст. (за матеріалами південноруських земель) / Koziuba V.K. A Homestead in 10th–13th cent. (according to materials of Southern Rus’). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. - Київ (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  5. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій). Петрашенко В.О., Козюба В.К. Археологічні пам`ятки басейну р. Віти в Київському Подніпров`ї (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  6. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій). Козюба Віталій. Археологічні пам`ятки Х - першої половини ХІІІ століття на території сучасного Києва. Opus Mixtum. – Київ (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  7. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій); Manigda, Olga. Івакін Г.Ю., Козюба В.К., Комар О.В., Манігда О.В. Дослідження на ділянці Десятинної церкви. Археологічні дослідження в Україні 2010. – Київ–Полтава (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  8. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій); Manigda, Olga. Козюба Віталій, Манігда Ольга. Пізньосередньовічні поховання з розкопок Михайлівського Золотоверхого монастиря 1996-1999 рр. Болховітіновський щорічник 2010. – Київ (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  9. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій). Козюба В.К., Ізотов А.О. Межові кордони та історико-географічна характеристика Китаєво-Голосіївської лісової дачі кінця XVIII - початку ХХ ст. Церква – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Одиннадцятої Міжнародної наукової конференції 29–31 травня 2013 . – Київ (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  10. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій). Козюба В.К. "Земля святого Воскресіння Звіринська" (нариси до церковного володіння навколо Києва у XVI ст.). Церква – наука – суспільство: питання взаємодії. Матеріали Тринадцятої Міжнародної наукової конференції 27–29 травня 2015 р. / Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. – Київ. (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  11. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій); Vortman, Dmytro. Козюба Віталій, Вортман Дмитро. Околиці Києва наприкінці XVIII століття: спроба картографічної реконструкції. Антропологія простору. – Т. 1. Культурний ландшафт Києва та околиць. – Київ. (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  12. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій). Чміль Л.В., Козюба В.К. Розвідки в Іванківському районі Київської області. Археологічні дослідження в Україні 2014 (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  13. ↑ Koziuba (Козюба), Vitalij (Віталій). Чміль Л.В., Козюба В.К. Дослідження об`єкта другої половини ХІІІ ст. біля Іванкова на Київщині. Археологічні дослідження в Україні 2014 (англ.). Процитовано 22 травня 2020.
  14. ↑ Козюба Віталій Костянтинович. www.nas.gov.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 23 Березня 2022. Процитовано 22 травня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Козюба_Віталій_Костянтинович&oldid=38187635