Канів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Канів
Coat of arms of Kaniv.jpg Kaniv h.gif
Герб Канева Прапор Канева
Канів
Розташування міста Канів
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область Черкаська область
Район/міськрада Канівська міська рада
Рада Канівська міська рада
Код КОАТУУ 7110300000
Засноване перша письмова згадка — 1078 року.
Статус міста з 1796 року
Населення 26 426 (2005)
Площа 17,42 км²
Поштові індекси 19000 - 19009
Телефонний код +380-4736
Координати 49°45′ пн. ш.; 31°28′ сх. д.
Міста-побратими Німеччина Німеччина Фірзен
США США Сонома
Франція Франція Ламберсат
День міста Третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Таганча
До станції 45 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 169 км
 - автошляхами 75 км
До Києва
 - автошляхами 150 км
Міська влада
Адреса м. Канів, вул. Олега Кошового, 3
Веб-сторінка http://www.kaniv.net
Міський голова Коломієць Василь Васильович
Георгіївський (Успенський) собор, 1144 рік.
Парк Слави

Канів — місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області. Населення — 26 426 (на 11 липня 2005 року) чоловік.

Про походження назви міста є кілька гіпотез. дві з них тлумачать її, як слово татарського походження. Означає воно «ханський перевіз»[1] та «місце крові»[2]. За народним переказом, Канів походить від назви птаха-канюка[3].

Зміст

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Канева

[ред.] Промисловість

Переважають підприємства харчової й переробної галузей. Канівський «Маслосирзавод» (корпорація «Клуб сиру») увійшов у п'ятірку українських експортерів молочної продукції. Тверді сири під маркою «Канівські традиції», сухе молоко, масло користуються попитом в країнах близького і далекого зарубіжжя.

Продукцію під торговою маркою «Верес» виготовляє ЗАТ «Агроекопродукт» (до 1998 року—«Завод продтоварів»). В Каневі та селах району розміщені кілька переробних заводів цього підприємства, а також, сільскогосподарські угіддя, які належать йому ж.

До числа найбільших роботодавців і джерел місцевого бюджету входить Канівська гідроелектростанція.

Діє завод побутових виробів «Квант». Декілька цехів електромеханічного заводу «Магніт» займаються випуском товарів побутового призначення.

Проблемами в господарстві міста є використання сміттєзвалища (площа 3 га), що знаходиться за 5 км на північній околиці міста, неподалік села Бобриця. Це єдине сміттєзвалище Канева, воно немає ніяких стандартних норм з використання, що приводить до частих загорань сміття.[4]

[ред.] Дивіться також

[ред.] Соціальна сфера

[ред.] Навчальні заклади

У Каневі діють 5 загальноосвітніх шкіл, школа-інтернат, філія Східно-європейського університету менеджменту, Канівське державне училище культури та мистецтв та Канівське вище професійно-технічне училище радіоелектроніки та машинобудування.

[ред.] Культура

[ред.] Музеї

[ред.] Пам'ятники міста

Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка
  • Братська могила та пам'ятник воїнам, які загинули під час визволення Канева у Другій світовій війні (Меморіальний парк);
  • Героям Бронепоїзда (вул. Леніна);
  • Меморіальна плита на могилі Івана Ядловського (Тарасова гора);
  • Пам'ятник розстріляним у Берестовецькому яру (вул. Київська);
  • Пам'ятний знак Героям — уродженцям Канівщини (вул. Леніна, 68);
  • Пам'ятний знак Івану Підкові (вул. Монастирок);
  • Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка (Тарасова гора);
  • Погруддя на могилі Аркадія Гайдара;
  • Погруддя Олега Кошового (вул. Леніна, 64);
  • Стела та барельєф на могилі Олександра Ленського (Меморіальний парк);
  • Пам'ятник Святому Макарію Канівському (біля Свято-Успенського собору);
  • Пам'ятник Пресвятій Богородиці (біля Свято-Успенського собору).

[ред.] Персоналії

1896 року в місті жила Марко Вовчок, 1913-го — Г. М. Хоткевич. У місті багато років мешкав відомий українсьний археолог М. Ф. Біляшівський, який значну частину свого життя віддав вивченню минулого Канева та його околиць. У Каневі постійно жив і працював директором повітового училища поет і педагог В. С. Гнилосиров (А. Гавриш).

[ред.] Джерела

[ред.] Посилання

  1. М. Тихомиров. Древнерусские города, вид.2. Москва, 1956, стор. 302.
  2. Статистическое описание Киевской губернии,ч. 1., стор. 467.
  3. Канівщина. Дніпропетровськ, 1969, стор. 3.
  4. Газета «Прес-Центр» № 26 (153) 25 червня 2008 р.

[ред.] Література

[ред.] Ресурси інтернету



Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти