Канів

Канів
Герб Канева Хоругва Канева
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Черкаська область
Район/міськрада	Канівська міська рада
Рада	Канівська міська рада
Код КОАТУУ	7110300000
Перша згадка	1078
Статус міста	з 1796 року
Населення	25 843 (2011)
Площа	17,42 км²
Поштові індекси	19000 - 19009
Телефонний код	+380-4736
Координати	049.745 0031.45649°44′41″ пн. ш. 31°27′21″ сх. д.49.744722° пн. ш. 31.455833° сх. д. 49.744722, 31.455833
Міста-побратими	Ламберсар, Франція Сонома (Каліфорнія), США Фірзен, Німеччина
День міста	Третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Миронівка
До станції	45 км
До обл./респ. центру
- залізницею	169 км
- автошляхами	75 км
До Києва
- автошляхами	150 км
Міська влада
Адреса	м. Канів, вул. Олега Кошового, 3
Веб-сторінка	http://www.kaniv.net
Міський голова	Ніколенко Віктор Володимирович

Ка́нів — місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області. Населення — 25 843 (на 1 вересня 2011 року) чоловік.

Географія

Місто розташоване на правому березі річки Дніпро. Відстань до Києва - 150 км, до Черкас - 75 км.

Походження назви

Про походження назви міста є кілька гіпотез. Дві з них тлумачать її, як слово татарського походження. Означає воно «ханський перевіз» та «місце крові». За народним переказом, Канів походить від назви птаха-канюка. Крім того існує грецька версія пошодження міста- місце очерету, на що вказує і грецька колонія поблизу Канева.

Історія

Перша письмова згадка про Канів міститься в «Печерському патерику» і датується між 1074 і 1088.

Георгіївський (Успенський) собор, 1144 рік.

Промисловість

Переважають підприємства харчової й переробної галузей. Канівський «Маслосирзавод» (корпорація «Клуб сиру») увійшов у п'ятірку українських експортерів молочної продукції. Тверді сири під маркою «Канівські традиції», сухе молоко, масло користуються попитом в країнах близького і далекого зарубіжжя.

Продукцію під торговою маркою «Верес» виготовляє ЗАТ «Агроекопродукт» (до 1998 року—«Завод продтоварів»). В Каневі та селах району розміщені кілька переробних заводів цього підприємства, а також, сільскогосподарські угіддя, які належать йому ж.

До числа найбільших роботодавців і джерел місцевого бюджету входить Канівська гідроелектростанція.

Канівська ГЕС

Діє завод побутових виробів «Квант». Декілька цехів електромеханічного заводу «Магніт» займаються випуском товарів побутового призначення.

Проблемами в господарстві міста є використання сміттєзвалища (площа 3 га), що знаходиться за 5 км на північній околиці міста, неподалік села Бобриця. Це єдине сміттєзвалище Канева, воно немає ніяких стандартних норм з використання, що приводить до частих загорань сміття.

Парк Слави

Див. також

• Канівська фортеця

Соціальна сфера

Навчальні заклади

У Каневі діють 5 загальноосвітніх шкіл, школа-інтернат, філія Східно-європейського університету менеджменту, Канівське училище культури і мистецтв Канівське вище професійно-технічне училище радіоелектроніки та машинобудування та Канівський еколого-інформаційно-технологічний коледж

Культура

Музеї

• Канівський історичний музей — м. Канів, вул. Леніна, 15;
• Канівський музей народного декоративного мистецтва — м. Канів, вул. Леніна, 64;
• Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів» — м. Канів, вул. Леніна, 68;
• Шевченківський національний заповідник «Тарасова гора» — м. Канів, Тарасова Гора;
• Бібліотека-музей Гайдара — м. Канів, вул. Леніна, 78.

Пам'ятники міста

Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка

Пам'ятний знак В'ячеславу Чорноволу

Пам'ятник Іванові Підкові на Тарасовій горі

• Братська могила та пам'ятник воїнам, які загинули під час звільнення Канева від німців у Другій світовій війні (Меморіальний парк);
• Героям Бронепоїзда (вул. Леніна);
• Меморіальна плита на могилі Івана Ядловського (Тарасова гора);
• Пам'ятник розстріляним у Берестовецькому яру (вул. Київська);
• Пам'ятний знак Героям — уродженцям Канівщини (вул. Леніна, 68);
• Пам'ятний знак Івану Підкові (вул. Монастирок);
• Пам'ятний знак В'ячеславу Чорноволу (вул. Леніна);
• Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка (Тарасова гора);
• Погруддя на могилі Аркадія Гайдара;
• Погруддя Олега Кошового (вул. Леніна, 64);
• Стела та барельєф на могилі Олександра Ленського (Меморіальний парк);
• Пам'ятний знак Герою України Олексі Гірнику (Тарасова гора);
• Пам'ятник Святому Макарію Канівському (біля Свято-Успенського собору);
• Пам'ятник Пресвятій Богородиці (біля Свято-Успенського собору).

Персоналії

Народилися у Каневі:

• Андрієвський Митрофан Олександрович (1842−1887) — український філолог і педагог,
• Андрієвський Олексій Олександрович (1845 — 1902) — український педагог, історик, літератор, публіцист, археограф і громадський діяч,
• Арабажин Костянтин Іванович (1866−1929) — російський і український літературознавець, журналіст, письменник,
• Горева Євгенія Антонівна (*1930) — перекладач,
• Гриненко Галина Олександрівна (*1925) − поетеса,
• Кусенко Ольга Яківна (1919−1997) — українська актриса,
• Приходько Людмила Іванівна (*1945) — українська актриса,
• Прудкий Никон Іванович — бандурист,
• Самійло Кішка (1530 (?) — 1602 (1620)) — козацький отаман, старший війська Запорозького (1574 — 1575, 1599 — 1602),
• Тарахан-Береза Зінаїда Панасівна (*1939) — український літературознавець

Поховані у Каневі:

• Тарас Григорович Шевченко (1814 —1861) — український поет, письменник, художник, графік, громадський діяч, могила розташована на Чернечій (Тарасовій) горі;
• Аркадій Петрович Гайдар (1904—1941) — чекіст, радянський дитячий письменник-прозаїк;
• Ленський Олександр Павлович (1861—1943) — російський актор, один з перших режисерів МХАТу.
• Іван Підкова (? — 1578) — гетьман, похований в монастирі.

Інші персоналії, пов'язані з Каневом:

• У місті багато років мешкав та був похований відомий українсьний археолог М. Ф. Біляшівський, який значну частину свого життя віддав вивченню минулого Канева та його околиць.
• Ядловський Іван Олексійович (1846 — 1933) — сторож і доглядач могили Тараса Шевченка в 1884—1933 роках.
• 1896 року в місті жила Марко Вовчок, українська письменниця;
• один рік у канівський школі навчався Олег Кошовий (1926—1943) — учасник, один з організаторів підпільної комуністичної організації «Молода гвардія»;
• 1913-го  у місті мешкав Г. М. Хоткевич, український письменник, історик, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч.
• У Каневі, на Чернечій горі, в ніч з 21 на 22 січня 1978 вчинив самоспалення на знак протесту проти русифікації Олекса Гірник.
• У Каневі постійно жив і працював директором повітового училища поет і педагог В. С. Гнилосиров (А. Гавриш).

Почесні громадяни Канева

• Тронько Петро Тимофійович — державний та політичний діяч, вчений-історик;
• Тараненко Іван Григорович — педагог, профспільковий та суспільний діяч.

Цікаві факти

У 1918 році голова Центральної Ради Михайло Грушевський мав намір перевести столицю Української Народної Республіки до Канева, однак не встиг.[1]

Джерела

	Портал «Черкащина»
	Канів на Вікісховищі?

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.

Ресурси інтернету

• Громадський сайт Канева Багато фото.
• Громадський сайт Канева Новини міста.
• Мій Канів - Мій Канів - Канівський міський портал
• info.kaniv.tv Сайт добрих канівських патріотів-націоналістів. Багато історичних статей, старі та нові фото канева, рідкісні відскановані матеріали.
• auc.org.ua — Канів
• Облікова картка
• Kanevala — самодіяльний сайт викладачів та студентів-практикантів Київського Державного Університету. Окрім напів-жартівливого студентського фольклору містить унікальні фотографії Канева 60-х років XX ст.
• KaniWiki — краєзнавча енциклопедія Канева, присвячена, передусім, новітній історії міста. Містить відскановані версії ряду рідкісних видань про Канівщину

• Стаття Kaniów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)