Канів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Канів
Герб Канева Прапор Канева
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Черкаська область
Район/міськрада	Канівська міська рада
Рада	Канівська міська рада
Код КОАТУУ	7110300000
Засноване	перша письмова згадка — 1078 року.
Статус міста	з 1796 року
Населення	26 426 (2005)
Площа	17,42 км²
Поштові індекси	19000 - 19009
Телефонний код	+380-4736
Координати	49°45′ пн. ш.; 31°28′ сх. д.
Міста-побратими	Німеччина Фірзен США Сонома Франція Ламберсат
День міста	Третя неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Таганча
До станції	45 км
До обл./респ. центру
- залізницею	169 км
- автошляхами	75 км
До Києва
- автошляхами	150 км
Міська влада
Адреса	м. Канів, вул. Олега Кошового, 3
Веб-сторінка	http://www.kaniv.net
Міський голова	Коломієць Василь Васильович

Канів — місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області. Населення — 26 426 (на 11 липня 2005 року) чоловік.

Про походження назви міста є кілька гіпотез. дві з них тлумачать її, як слово татарського походження. Означає воно «ханський перевіз»^[1] та «місце крові»^[2]. За народним переказом, Канів походить від назви птаха-канюка^[3].

Зміст 1 Історія 2 Промисловість 3 Дивіться також 4 Соціальна сфера 4.1 Навчальні заклади 5 Культура 5.1 Музеї 5.2 Пам'ятники міста 6 Персоналії 7 Джерела 7.1 Посилання 7.2 Література 7.3 Ресурси інтернету

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Канева

[ред.] Промисловість

Переважають підприємства харчової й переробної галузей. Канівський «Маслосирзавод» (корпорація «Клуб сиру») увійшов у п'ятірку українських експортерів молочної продукції. Тверді сири під маркою «Канівські традиції», сухе молоко, масло користуються попитом в країнах близького і далекого зарубіжжя.

Продукцію під торговою маркою «Верес» виготовляє ЗАТ «Агроекопродукт» (до 1998 року—«Завод продтоварів»). В Каневі та селах району розміщені кілька переробних заводів цього підприємства, а також, сільскогосподарські угіддя, які належать йому ж.

До числа найбільших роботодавців і джерел місцевого бюджету входить Канівська гідроелектростанція.

Діє завод побутових виробів «Квант». Декілька цехів електромеханічного заводу «Магніт» займаються випуском товарів побутового призначення.

Проблемами в господарстві міста є використання сміттєзвалища (площа 3 га), що знаходиться за 5 км на північній околиці міста, неподалік села Бобриця. Це єдине сміттєзвалище Канева, воно немає ніяких стандартних норм з використання, що приводить до частих загорань сміття.^[4]

[ред.] Дивіться також

• Канівська фортеця

[ред.] Соціальна сфера

[ред.] Навчальні заклади

У Каневі діють 5 загальноосвітніх шкіл, школа-інтернат, філія Східно-європейського університету менеджменту, Канівське державне училище культури та мистецтв та Канівське вище професійно-технічне училище радіоелектроніки та машинобудування.

[ред.] Культура

[ред.] Музеї

• Канівський історичний музей — м. Канів, вул. Леніна, 15;
• Канівський музей народного декоративного мистецтва — м. Канів, вул. Леніна, 64;
• Державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів» — м. Канів, вул. Леніна, 68;
• Шевченківський національний заповідник «Тарасова гора» — м. Канів, Тарасова Гора;
• Бібліотека-музей Гайдара — м. Канів, вул. Леніна, 78.

[ред.] Пам'ятники міста

• Братська могила та пам'ятник воїнам, які загинули під час визволення Канева у Другій світовій війні (Меморіальний парк);
• Героям Бронепоїзда (вул. Леніна);
• Меморіальна плита на могилі Івана Ядловського (Тарасова гора);
• Пам'ятник розстріляним у Берестовецькому яру (вул. Київська);
• Пам'ятний знак Героям — уродженцям Канівщини (вул. Леніна, 68);
• Пам'ятний знак Івану Підкові (вул. Монастирок);
• Пам'ятник на могилі Тараса Шевченка (Тарасова гора);
• Погруддя на могилі Аркадія Гайдара;
• Погруддя Олега Кошового (вул. Леніна, 64);
• Стела та барельєф на могилі Олександра Ленського (Меморіальний парк);
• Пам'ятник Святому Макарію Канівському (біля Свято-Успенського собору);
• Пам'ятник Пресвятій Богородиці (біля Свято-Успенського собору).

[ред.] Персоналії

1896 року в місті жила Марко Вовчок, 1913-го — Г. М. Хоткевич. У місті багато років мешкав відомий українсьний археолог М. Ф. Біляшівський, який значну частину свого життя віддав вивченню минулого Канева та його околиць. У Каневі постійно жив і працював директором повітового училища поет і педагог В. С. Гнилосиров (А. Гавриш).

[ред.] Джерела

	Портал «Черкащина»
	Канів на Вікісховищі?

[ред.] Посилання

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)

[ред.] Ресурси інтернету

• Офіційний сайт Міської Ради Канева
• Громадський сайт Канева
• Ще один канівський сайт
• auc.org.ua — Канів
• Облікова картка

п • о • р   Міста і смт Черкаської області
Міста:	Ватутіне · Городище · Жашків · Звенигородка · Золотоноша · Кам'янка · Канів · Корсунь-Шевченківський · Монастирище · Сміла · Тальне · Умань · Христинівка · Черкаси · Чигирин · Шпола
Смт:	Бабанка · Буки · Верхнячка · Вільшана · Драбів · Єрки · Ірдинь · Катеринопіль · Лисянка · Маньківка · Стеблів · Цвіткове · Цибулів · Чорнобай · Шрамківка

п • о • р Населені пункти Черкаського району
Смт:	Ірдинь
Села:	Байбузи • Березняки • Білозір'я • Будище • Бузуків • Вергуни • Геронимівка • Гута Межирицька • Гута Станіславчицька • Дубіївка • Думанці • Єлизаветівка • Кумейки • Леськи • Лозівок • Мошни • Нечаївка • Новоселівка • Первомайське • Руська Поляна • Сагунівка • Свидівок • Софіївка • Станіславчик • Степанки • Тубільці • Хацьки • Хрещатик • Худяки • Хутори • Червона Слобода • Чорнявка • Чубівка • Шелепухи • Яснозір'я
Селища:	Баси • Закревки • Сокирна

п • о • р Черкаська область
Райони:	Городищенський • Драбівський • Жашківський • Звенигородський • Золотоніський • Кам'янський • Канівський • Катеринопільський • Корсунь-Шевченківський • Лисянський • Маньківський • Монастирищенський • Смілянський • Тальнівський • Уманський • Христинівський • Черкаський • Чигиринський • Чорнобаївський • Шполянський
Міста обласного значення:	Ватутіне • Золотоноша • Канів • Сміла • Умань • Черкаси

п • о • р Міста і смт над Дніпром (від джерела до гирла)
Росія	Бочарово¹ • Верхньодніпровський • Дорогобуж • Смоленськ
Білорусь	Дубровно • Орша • Копись • Шклов • Могильов • Бихов • Рогачов • Жлобин • Стрешин • Речиця • Лоєв • Комарин²
Україна	Радуль • Любеч • Вишгород • Київ • Козин • Українка • Ржищів • Переяслав-Хмельницький • Канів • Черкаси • Світловодськ • Кременчук • Комсомольськ • Верхньодніпровськ • Дніпродзержинськ • Дніпропетровськ • Запоріжжя • Василівка • Дніпрорудне • Енергодар • Нікополь • Кам'янка-Дніпровська • Нововоронцовка • Горностаївка • Берислав • Каховка • Нова Каховка • Дніпряни • Таврійськ • Цюрупинськ • Херсон • Гола Пристань • Очаків³
1. Бочарово — село біля джерела ріки. 2. Комарин розташований нижче Любеча: від Лоєва до гирла р.Прип'ять Дніпро тече по кордону. 3. Очаків — порт на Дніпровському лимані.

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.