Колібрі-інка біловолий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колібрі-інка біловолий
Самець біловолого колібрі-інки
Самець біловолого колібрі-інки
Самиця біловолого колібрі-інки
Самиця біловолого колібрі-інки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Lesbiinae
Триба: Heliantheini
Рід: Колібрі-інка (Coeligena)
Вид: Колібрі-інка біловолий
Coeligena torquata
(Boissonneau, 1840)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Ornismia torquata
Посилання
Вікісховище: Coeligena torquata
Віківиди: Coeligena torquata
ITIS: 555227
МСОП: 22726720
NCBI: 170862

Колі́брі-і́нка біловолий[2] (Coeligena torquata) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах.

Опис[ред. | ред. код]

Самець біловолого колібрі-інки
Самець біловолого колібрі-інки
Самиця біловолого колібрі-інки

Довжина птаха становить 10-14 см. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла переважно чорна, нижня частина спини і надхвістя темно-зелені. На тімені фіолетова, металево-блискуча пляма, за очима невеликі білі плямки, горло темно=синьо-зелене, груди білі, решта нижньої частини тіла чорна із зеленим відблиском. Центральні стернові пера чорнувато-зелені, крайні стернові пера білі з чорними кінчиками. Дзьоб чорний, прямий, довжиною 33 мм.

К самиць верхня частина тіла зелена, блискуча, горло зелене, поцятковане білими плямками, біла пляма на грудях менша, ніж у самців. Нижня частина спини і надхвістя сірі, поцятковані зеленими лускоподібними плямами. Хвіст такий же, як у самців. Блискуча пляма на тімені відсутня.

У самців підвиду C. t. conradii верхня частина тіла більш блискуча, ніж у самців номінативного підвиду, тім'я і горло у них зелені, блискучі, на хвості золотисто-зелені плямки. У самиць цього підвиду верхня частина горла охриста. У самців підвиду C. t. fulgidigula верхня частина тіла чорна, тім'я чорне з легким синюватим відтінком, горло дещо світліше, ніж у представників номінативного підвиду. У самців підвиду C. t. margaretae на голові є дві металево-блискучі плями, розділені чорною смугою, горло у них дещо світліше, більш зелене, ніж у представників номінативного підвиду. У самців підвиду C. t. insectivora живіт і спина помітно більш зелені, ніж у самців номінативного підвиду, плями на тімені у них такі ж, як у C. t. margaretae. У представників підвиду C. t. eisenmanni хвіст має мідний відтінок, у самців цього підвиду обличчя з боків чорнувате.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють вісім підвидів:[3]

Деякі дослідники виділяють підвид C. t. conradii у окремий вид Coeligena conradii[4], а підвиди C. t. omissa і C. t. inca — у окремий вид колібрі-інка рудоволий (Coeligena inca)[5].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Біловолі колібрі-інки мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії. Вони живуть на узліссях вологих гірських лісів, переважно на висоті від 1600 до 3000 м над рівнем моря. в Еквадорі на висоті понад 2100 м над рівнем моря.

Біловолі колібрі-інки живляться нектаром різноманітних квітучих епіфітів та інших рослин, переміщуючись за певним маршрутом, а також комахами, яких ловлять в польоті. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з рослинного пуху та іншого рослинного матеріалу, на висоті від 1 до 2 м над землею. В кладці 2 яйця розміром 15×10 мм[6][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Coeligena torquata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 грудня 2022.
  4. BirdLife International (2016). Coeligena conradii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
  5. BirdLife International (2016). Coeligena inca: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 грудня 2022
  6. Dyrcz, A.; Greeney, H. (2008). Observations on the Breeding Biology of Bronzy Inca (Coeligena coeligena) in Northeastern Ecuador. Ornitologia Neotropical. 19: 565—571.
  7. Greeney, H.; Nunnery, T. (2006). Notes on the breeding of north-west Ecuadorian birds. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 126 (1): 38—45.

Посилання[ред. | ред. код]