Константан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Константа́н (рос. константан, англ. constantan, нім. Konstantan n) — сплав міді (основний компонент) з нікелем (40%), марганцем (1,5%) і домішками деяких інших елементів. Сплав має високий питомий опір, характеризується сталістю електричного опору при зміні температури і високу термоЕРС в парі з нікелем, залізом, міддю.

Історична довідка[ред.ред. код]

Сплав вперше отриманий американським винахідником Едвардом Вестоном у 1888 році[1], як матеріал для котушок електровимірювальних приладів, електричний опір якого не залежить від температури. Винахідник називав його «Сплав № 2», але німецькі виробники, у яких він розмістив замовлення на виробництво дроту з нового матеріалу, дали йому власну назву «константан»[2] під якою він набув поширення.

Властивості[ред.ред. код]

Константан має високий питомий електричний опір (близько 0,5 мкОм·м), мінімальне значення температурного коефіцієнта електричного опору. Температурний коефіцієнт лінійного розширення становить 14,4×10−6 °C−1. Густина: 8800—8900 кг/м³, температура плавлення — близько 1260 °C. Сплав добре піддається обробці.

Використання[ред.ред. код]

Сплав використовують для виготовлення термопар, активного елемента тензорезистора, реостатів та електронагрівальних елементів з робочою температурою до 400…500 °C, вимірювальних приладів високого класу точності.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • ГОСТ 492–2006 Никель, сплавы никелевые и медно-никелевые обрабатываемые давлением. Марки.
  • Леонтьєв В. О. Електротехнічні матеріали: навчальний посібник / В. О. Леонтьєв, С. В. Бевз, В. А. Видмиш. — Вінниця: ВНТУ, 2013. — 122 с.
  • Журавльова Л. В. Електроматеріалознавство: [підруч.] / Л. В. Журавльова, В. М. Бондар. — К. : Грамота, 2006. — 312 с.
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.