Крекінг-установка в Літвінові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крекінг-установка в Літвінові. Карта розташування: Чехія
Літвінів
Літвінів
Виробничий майданчик у Літвінові

Крекінг-установка в Літвінові – підприємство нафтохімічної промисловості на північному заході Чехії. Станом на другу половину 2010-х років єдине у своєму типі в країні.

У 1964-1974 роках в Záluží (два кілометри на південь від Літвінова) діяла перша піролізна установка, а починаючи з 1975-го сировину для продукування полімерів почали отримувати з німецького комплексу в Белені – етилен по трубопроводу Белен – Літвінів, а пропілен залізничним транспортом. Втім, вже було заплановано будівництво нової чеської установки парового крекінгу (піролізу), яка стала до ладу в 1979 році, після чого надлишки етилену почали подаватись вже у зворотньому напрямку.[1][2][3] Первісно установка мала потужність 435 тисяч тонн етилену на рік, з 2001-го цей показник збільшили до 485 тисяч тонн, а у 2007-му довели до 545 тисяч тонн.[4]

На додачу до першої лінії поліетилену потужністю 120 тисяч тонн на початку 2000-х спорудили другу на 200 тисяч тонн. А в наступному десятилітті розпочали проект третьої лінії з показником у 270 тисяч тонн, котра повинна замістити першу. Механічна готовність нового об’єкту очікується у грудні 2018 року.[5][6][7] Також в Літвінові з етилену виробляють етилбензен (сировина для продукування стиролу), який далі спрямовують по продуктопроводу до Кралуп-над-Влатвою. Частину етилену подають до центральної Чехії у Нератовіце, де його використовують у виробництві полівінілхлориду. З 1964-го по 2017-й у Литвінові продукували етанол, проте наразі цей блок законсервовано.[8]

Як сировину піролізна установка використовує переважно газовий бензин (56%), незначну кількість пропану, бутану і газойлю (2%, 6% та 1% відповідно), а також hydrowax (40%) – продукт гідрокрекінгу.[9] В результаті отримують значну кількість більш важких, аніж етилен, ненасичених вуглеводнів. Пропілен використовують для полімеризації, при цьому на початку 2000-х на заміну старій лінії з показником у 115 тисяч тонн спорудили нову, потужність якої до кінця десятиліття довели до 275 тисяч тонн.[10] Певна частина пропілену з 1969 року споживалась виробництвом оксо-спиртів (50 тисяч тонн н-бутанолу, ізобутанолу та 2-етилгексанолу), проте в 2009-му даний напрямок закрили через нерентабельність застарілої технології.[11]

Що стосується бутилен-бутадієнової суміші, то вона спрямовується по продуктопроводу для фракції С4 на установку розділення у Кралупах.

Крім того, робота крекінг-установки надає можливість продукувати великі об'єми бензолу - до 250 тисяч тонн на рік.[12] Він, зокрема, є другою складовою для виробництва згаданого вище етилбензену.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Turnock, David (1 березня 2004). The Economy of East Central Europe, 1815-1989: Stages of Transformation in a Peripheral Region (англ.). Routledge. ISBN 9781134678754. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  2. ↑ TRANSLATIONS ON EASTERN EUROPE SCIENTIFIC AFFAIRS No, 530 (PDF).[недоступне посилання]
  3. ↑ THE CENTURY OF PETROL THE HISTORY OF THE REFINING INDUSTRY IN THE CZECH LANDS LUDùK HOLUB, OLD¤ICH ·VAJGL, MIROSLAV NEVOSAD, 100 ALE· SOUKUP, ROSTISLAV KOPAL (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 серпня 2016.
  4. ↑ Unipetrol. www.unipetrol.cz. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  5. ↑ Litvinov. Chemical Technology (en-GB) . Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  6. ↑ Unipetrol. www.unipetrol.cz. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  7. ↑ Czech Unipetrol's new 270,000 mt/year high density polyethylene unit to be ready by December | S&P Global Platts. www.spglobal.com. 20 липня 2018. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  8. ↑ EU fuel ethanol prices plummet on market length, EU policy worries. Icis (амер.). Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  9. ↑ INTERNATIONAL SURVEY OF ETHYLENE FROM STEAM CRACKERS—2015 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2017.
  10. ↑ Map of chemical manufacturing plants in CEE. Icis (амер.). Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  11. ↑ Unipetrol. www.unipetrol.cz. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  12. ↑ Unipetrol. www.unipetrol.cz. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Крекінг-установка_в_Літвінові&oldid=37021571