Кровко Петро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кровко Петро Михайлович
Народження 19 грудня 1911(1911-12-19)
Унеча, Суразький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть 13 травня 1992(1992-05-13) (80 років)
Унеча, Брянська область, Росія
Поховання Унеча
Країна  СРСР
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки

Петро Михайлович Кровко (19 грудня 191113 травня 1992) — парторг батальйону 383-го стрілецького полку 121-ї стрілецької дивізії 60-ї армії Центрального фронту, лейтенант, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Кровко Петро Михайлович народився на хуторі Унеча (суч. місто Брянської області), в родині робітника.

Росіянин. У 1931 році Петро Михайлович закінчив 7 класів школи, працював масовиком в клубі, кочегаром на залізничній станції «Унеча».

В 1933-1935 роках він служив у Червоній Армії.

Після початку Другої світової війни П.М. Кровко з родиною був евакуйований до Башкортостану. Жив у селі Ахуново Учалинського району. Працював на Учалинському маслозаводі. Член ВКП(б)/КПРС з 1939 року.

У грудні 1941 року знову призваний в Червону Армію Учалинським райвійськкоматом Башкирської АРСР. У 1942 році закінчив Ленінградське військово-політичне училище. Воював на фронті з грудня 1942 року, воював на Воронезькому і Центральному фронтах. Отримав поранення.

Парторг батальйону 383-го стрілецького полку (121-а стрілецька дивізія, 60-а армія, Центральний фронт) лейтенант Петро Кровко відзначився у вересні 1943 року в боях на переправі через річку Дніпро.

З 1946 року майор Кровко П. М. — в запасі, а потім у відставці. Жив у місті Алма-Аті (Казахстан). В кінці 1980-х років переїхав у місто Унеча Брянської області.

Помер 13 травня 1992 року[1]. Похований у м. Унеча Брянської області[2].

Подвиг[ред. | ред. код]

«...Парторг батальйону 383-го стрілецького полку (121-я стрілецька дивізія, 60-а армія, Центральний фронт) лейтенант Петро Кровко наприкінці вересня 1943 року на чолі десантного загону прибув на острів, а з нього з сімома бійцями — на правий берег річки Дніпро в районі села Глібівка Вишгородського району Київської області України. Захопивши плацдарм, радянські воїни утримували його до підходу батальйону, знищивши до трьохсот солдатів і офіцерів противника, придушивши вісім кулеметних точок».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками лейтенанту Кровку Петру Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2067).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Пам'ять[ред. | ред. код]

На Алеї Героїв міста Унеча Брянської області Герою Радянського Союзу П. М. Кровко встановлено пам'ятний знак.

Література[ред. | ред. код]

  • Несокрушимые. Уфа, 1985.
  • Славные сыны Башкирии. Уфа, 1979, кн. 4.
  • Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 3. З-К. 2007. — 672 с. ISBN 978-5-88185-064-7. науч.. изд. Башкирская энциклопедия, г. Уфа.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кровко Петро Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  2. Надгробный памятник на кладбище в Унече [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].