Університет Ерлангена—Нюрнберга
| Університет Ерлангена—Нюрнберга | |
| FAU | |
 |
|
 |
|
| Оригінальна назва | Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg |
| Заснований | 1742 |
| Ректор | Карл-Дітер Грюске |
| Розташування | Ерланген, Нюрнберг |
| Студентів | 27 300 (2010) |
| Професорів | 550 (2010) |
| Кольори | Біло-сині |
| Сайт | http://www.uni-erlangen.de |
Університет Ерлангена—Нюрнберга, Університет ім. Фрідріха—Александра міст Ерлангена та Нюрнберга, Ерлангенський університет (нім. Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg) — другий за розміром університет у Баварії, Німеччина. Університет складається з 5 факультетів та 260 кафедр, де навчається загалом понад 25 000 студентів (з них 2 500 іноземних студентів) за 132 спеціальностями, працює 12 000 співробітників та 550 професорів. До університетської структури також належить 24 клініки. Університет Ерлангена—Нюрнберга підтримує тісні зв'язки з 500 міжнародними вищими навчальними закладами та 130 міжнародними науковими товариствами. 2008 року університет отримав 110,45 млн. євро від спонсорів та є лідером в Німеччині серед фінансування наукових проектів.[1]
Зміст |
Історія [ред.]
Університет був заснований в 1742 в Байройті макграфом Брандербургу-Байройту Фрідріхом. Згодом в 1743 році Університет був переміщений в Ерланген. Хрістіан Фридрих Карл Александр, макграф Бранденбургу-Ансбаху, надав значної підтримки становленню університету, за що його ім'я було увіковічене в назві поряд з іменем засновника маграфа Фрідріха.
Від часу заснування, університет був протестантським закладом, але поступово релігія відділялася від університету. За часів Третього Рейху, університет був одним з перших, в якому сформувалася більшість серед студентського врядування приналежна до націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини.
В 1961 році вище економічне та соціологічне училище Нюрнберга, що було засноване в 1919 році, було об'єднано з Ерлангенським університетом, що і призвело до сучасної назви Університет Ерлангена-Нюрнберга. В 1966 році був заснований Технічний факультет і зараз в новому університетському комплексі в Південному Ерлангені розташовані кафедри інженерії, інформатики, неорганічної та фізичної хімії, а також технічно-природнича галузева бібліотека та університетська столова. В 1972 році вище педагогічне училище Нюрнберга стало частиною університету.
Факультети [ред.]
З 1 жовтня 2007 року Університет Ерлангена-Нюрнберга заснував п'ять факультетів, після чого в лютому 2007 року нова факультетська структура набула чинності:
- Філософський факультет та відділення теології
- Факультет правознавства та економіки
- Медицинський факультет
- Природничий факультет
- Технічний факультет
До 30 вересня 2007 року університет складався з наступних одинадцяти факультетів (відсортованих в порядку заснування):
- Теологічний факультет
- Правовий факультет
- Медицинський факультет
- Філософський факультет І (філософія, історія та соціологія)
- Філософський факультет ІІ (філологія та літературознавство)
- Природничий факультет І (математика та фізика)
- Природничий факультет ІІ (біологія, хімія та фармацевтика)
- Природничий факультет ІІІ (географія, геологія, мінералогія, палеонтологія)
- Економічний та соціологічний факультет (колишнє вище економічне та соціологічне училище Нюрнберга, засноване в 1919 та об'єднане з університетом в 1961 році)
- Технічний факультет (1966)
- Педагогічний факультет (1972) в Нюрнберзі.
Відомі випускники [ред.]
- Людвіг Ерхард — канцлер ФРН у 1963—1966;
- Еммі Нетер — математик;
- Ганс Гейгер — фізик;
- Герман Фішер — хімік, Нобелівський лауреат 1902 року;
- Едуард Бюхнер — хімік, Нобелівський лауреат 1907 року;
- Людвіг Фейєрбах — філософ;
- Юстус Лібіх — хімік;
- Георг Ом — фізик;
- Артур Гарден — Нобелівський лауреат з хімії 1929 року.
Відомі люди пов'язані з університетом [ред.]
- Йоганн Шребер — натураліст, завідувач ботанічного саду міста Ерланген в кінці XVIII ст.
Офіційний сайт [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Університет Ерлангена–Нюрнберга |
