Кузнецова Валентина Михайлівна
| Кузнецова Валентина Михайлівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
21 січня 1937 Москва, СРСР |
| Померла | 3 вересня 2010 (73 роки) |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | skier, інженерка |
| Alma mater | Московський авіаційний інститут |
| Знання мов | російська |
| Діти | Irina Kuznetsovad |
| Нагороди |
 |
Валентина Михайлівна Кузнецова (нар. 21 січня 1937, Москва, Російська РФСР, СРСР — пом. 3 вересня 2010) — російська мандрівниця, полярниця, лижниця (Майстер спорту СРСР), радіоінженер. Організаторка і керівниця єдиної в світі виключно жіночої полярної експедиційної групи, яка здійснила 19 автономних арктичних експедицій, в тому числі трьох антарктичних.
Біографія[ред. | ред. код]
Валентина Кузнєцова народилася 21 січня 1937 року в Москві. У 1941 році батько був призваний на фронт. Мати з двома дітьми виїхала на батьківщину — село в Курській області, де пережили окупацію. Після війни сім'я батьків розпалася. Валентину повернув до Москви батько. Навчалася в школі. Захопилася лижами, займаючись в Московському будинку піонерів. Виграла чемпіонат країни серед юніорів[1].
У 1951 році вступила до Московського архітектурно-будівельного технікуму. У 1955 році його закінчила. За розподілом два роки працювала техніком-архітектором у Гіпрохарчопромі . Як успішна лижниця 1-го розряду багаторазово виступала на першостях Москви в складі спорттовариства «Харчовик».
У 1956 році вступила на вечірнє відділення радіофакультету Московського авіаційного інституту (МАІ), і звільнилася з Гіпрохарчопрому. За сприяння кафедри фізкультури і спорту в МАІ в 1957 році була переведена на денне відділення того ж факультету. Будучи студенткою МАІ багаторазово і успішно виступила в складі збірної команди інституту в лижних першостях у складі спортивного товариства «Наука».
У 1958 році вийшла заміж, в 1961 рік народила дочку Ірину, відновившись як кваліфікована лижниця — кандидат у майстри спорту. Знову домоглася високих спортивних результатів, стала майстром спорту. Була запрошена до збірної Радянського Союзу, і там тренувалася разом з багаторазовою чемпіонкою Алевтиною Колчин.
У 1962 році вона закінчила МАІ і за розподілом працювала радіоінженером в НДІ радіоприладобудування (НІІРП). Отримала самостійну тему і успішно її вела.
У 1966 році організувала жіночу лижну команду «Метелиця»[2]. До 2010 року залишалася беззмінним капітаном команди і президентом Міжнародної громадської організації «Міжнародний полярний експедиційно-спортивний центр „Метелиця“»[3][4].
З 1966 по 2010 роки під керівництвом Валентини Кузнецової підготовлено і проведено 19 автономних арктичних експедицій, в тому числі, 3 антарктичні, 4 автопробіги країнами Скандинавії і Північної Європи[1] .
3 вересня 2010 року Валентина Михайлівна померла в ході швидкоплинної хвороби. Похована на Востряковському кладовищі.
«Метелиця» біля полюсів землі[ред. | ред. код]
У 2011 році вийшла книга Валентини Михайлівни Кузнецової, написана в співавторстві з Іриною Бояновною Соловйовою, «„Метелиця“ біля полюсів Землі»[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Светлана Самара (25.05.2018). Русская «Метелица», которую больше знают на западе, чем в России. Газета "На Западе Москвы". Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
- ↑ Памяти Валентины Кузнецовой, главной Метелицы страны. Архів оригіналу за 21 листопада 2010. Процитовано 25 січня 2011.
- ↑ Команда «Метелица». РГО-Новосибирск. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 7 червня 2018.
- ↑ Легендарная "Метелица". Risk.Ru. 28.10.2010. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 7 червня 2018.
- ↑ Кузнецова В. М. "Метелица" у полюсов земли: история единственной в мире научно-исследовательской команды лыжниц уникальный опыт российских женщин-участниц арктических и антарктических экспедиций. — Паулсен, 2011. — 223 с. — ISBN 5987970644.
Посилання[ред. | ред. код]
- Самара Светлана (21.12.2014). История Метелицы. Часть-1. Вчера не сотрешь из сердца. Всемирная энциклопедия путешествий. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 7 червня 2018.
- Самара Светлана (25.01.2015). История Метелицы. Часть-2. От Реки в Долине смерти и до Лежбища моржей. Всемирная Энциклопедия Путешествий. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 7 червня 2018.
- 10-річчя переходу команди Метелиця до південного полюса присвячується … Турклуб МАІ [Архівовано 4 лютого 2012 у Wayback Machine.]
